Котики-воркотики
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …

Цей розділ онлайн-бібліотеки TOU присвячений дитячій поезії — у ньому зібрані вірші для дітей, що написані сучасними поетами та класиками української та зарубіжної літератури, повчальні та розвиваючі віршики, короткі вірші для малят, тематичні вірші для хлопчиків та дівчаток, вірші про маму, пори року, про тварин тощо.
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …
Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».
Після дощу…
Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»
«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На …
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.…
Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу їй:
— Зеленій, живи!
Коли лісом
Буду я іти,
Теж посію
Зерна …
– Мисливець-щасливець, куди ти ідеш?
– Іду я, мій друже, із лісу.
– Мисливець-щасливець, а що ти несеш?
– Несу я хвостатого лиса.
– А чим же хвостатий той лис …
Іде коза. Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена.
«Яка краса! — кричить коза. —
Ця вся лоза для мене!».
І у кози аж дві сльози
На радощах провисли.
Тріщить лоза, гризе …
Кіт з Рябком були друзяки.
Котик нишком у собаки
Брав щоразу м’ясо, сало,
Бо котові завжди мало.
А Рябко зітхав у тузі:
«Хай бере, на те ми друзі».
Діти, ви …
Вчора Галочка-сестричка
Казку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірам домом стала.
Я покинув рукавичку
За городом, там, де ліс.
Та ні зайчик, ні лисичка,
Й вовк у неї не заліз.…
Ніколи і нізащо
дорослим не позаздрю!
На них дивитись —
просто сміх.
Скажіть: хіба життя у них,
коли нічого в світі
не можна їм робити?!
Не можна їм на дерево,…
У Віті — день народження.
Ми всі туди запрошені
і ввечері, о шостій,
прийшли до нього в гості.
Нам одчинила двері
мала сестричка Віті
і зразу запитала:
— Хто ноги …
Твій друг тобі віддасть усе:
і свій квиток на карусель,
і цвях, і ґудзик, і літак,
та не за щось — а просто так.
І збільшувальне скельце,
найкраще у дворі,…
На світі — все буває:
і сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть
тоді, як сонце світить.
Бува, що втратять колір
всі квіти у саду…
Лиш не бува ніколи,…
Під березу їжачок
Наносив сінця стіжок.
Хоч і знає їжачок,
Що під сіном спить грибок.
От прокинувся грибок.
А на нім лежить стіжок.
— Ой їжаче, їжачок,
Забери кудись стіжок!..…
По рецепту на базарі
Дятел вибрав окуляри,
Натягнув собі на ніс,
Полетів трудитись в ліс.
У осінню хмуру пору
Хитрий жук зашивсь під кору.
Дятел глянув, сів на сук,
Носом …
Хочеш — вір, а хоч — не вір:
В чайки шапка набакир,
Бо носила чайка сіно,
Обросилась по коліна;
Збило сіно шапку чайці,
Натрусилось у сап’янці’,—
Так зате дітки чаїні…
Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
Все дно камінням обмощу,
В пісок ні краплі не впущу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов …
Братик для сестрички
Чистить черевички,
Сплів бичка з соломи,
Склеїв з шишок гнома.
І тепер по килимку
їздить гномик на бичку.
А сестричка, хоч мала,
Голку й заполоч взяла.
Вишила …
Хто розсипав роси
В сизі верболози?
Може, Посипайко?
Хто струсив з хмарини
Дощик на долини?
Може, Поливайко?
Хто аж понад лісом
Райдугу повісив?
Може, Політайко?
І хоч як верти-крути,
А …
Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило,-
А то лиш моя мама дивилася мило.
Приснився мені легкий вітрик, що пестив колосся, –
А то мені моя мама гладила волосся.…
Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.
Щораз довше огріває
Замерзлу земельку —
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.
Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,…
Українка я маленька
Українці батько й ненька
І сестричка, братик милий
На вкраїні народились.
Не забуду я ніколи
Знак мій – тризуб в синім полі
Україна – край мій рідний,…
Півонії вбігли в садок,
постояли, послухали спів шпаків —
і втекли. А одна затрималась,
дві пелюстки зронила —
та й кинулася наздоганяти
прудких.
Я підняв пелюстки,
у конвертик поклав обережно,…
У мого брата є пташка,
мала бавовняна пташка,
це я сплела йому пташку,
коли він ішов на війну.
Мотаючи нитку на нитку,
я думала, як моя пташка
в глибокій кишені …
Я — мов зайчик: ніс рожевий, великі вуха,
довкола принюхуюся і прислухаюся,
а серце теленькає-теленькає:
я всього боюся.
Вітер дмухне: «Хоч би не ураган…»
Дощ накрапає: «Аби не злива…»
Звідкись …
Літо прострибало жабкою,
пролетіло метеликом.
Літо пробігло мишкою,
проповзло мурашкою.
Літо проквітло квіткою,
пристигло ягодою.
Літо проплюскотіло річкою,
прокрапало дощиком.
Літо пропахло травою,
просюрчало цвіркуном.
І сховалося літо від мене…
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й …
А
Ми абетку розгорнули
І побачили акулу.
В морі плаває вона
І пірнає аж до дна.
Б
Борошна бабця купила в крамниці,
Бублики буде пекти вона киці.
Журиться мишка у …
Були ми у лісі
І там на ялинці
Для звірів лишили
Різдвяні гостинці.
Для білки — горіхів
Смачненьких торбину,
Для зайця — велику
Солодку морквину.
А поряд на гарний
Біленький …