Вірші та поезія для дітей — сторінка 45

А у нашому селі

Завелися бабаї.

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

Ходять, ніби королі,

Прямо в нашому селі.

І малесеньких діто́к,

Хто не ходить на горщок,

Бабаї і бабенятка,…

Котик Мурко находився,
десь там лазив, наморився —
скочив на диван.
Ох, та й пишно ж як розлягся!
Як розкішненько простягся,
мов великий пан!

Зирк малий Петрусь на нього,
на …

Літо! Тепле літечко!

Квітне в полі квіточка.

Жовту квіточку оту

У віночок заплету,

Закосичу синім квітом,

Привітаю маму з літом.

Мій віночок жовто-синій,

Наче прапор України.…

Горобчики сиділи

На гонтовом дашку,

У дзьобиках тримали

Усі по пиріжку.

Дивився песик знизу

На гонтовий дашок,

Чекав, коли хтось зронить

На землю пиріжок.

Загавкав… і на птахів

Напали дрижаки …

Запитали кручені

Паничі:

«Де ти спало сонечко

Уночі?

На сухий ми вибралися

Комиш,

Тільки не побачили,

Де ти спиш.

Посміхнулось сонечко

Квіточкам:

«Я кажу щовечора

Діточкам:

На добраніч, дітоньки,

Баю-бай!…

Піймав Тарас карасика

У тихому ставу.

Тепер усі Тарасика

Рибалкою зовуть.…

По городу у селі

Ходить соняшник в брилі.

Навкруг жовтого бриля

Бджілка радісно кружля

Та співає: «Траля-ля!

Медом пахне від бриля!

Траля-ля! Траля-ля!

Чую, чую я здаля –

Медом пахне …

-Хто, дідуню, в лісі стука? –

Поцікавилась онука.

-Дятел стукає – «тук-тук!»-

В лісі чути дивний гук.

Птаха дерево довбає,

Там поживу здобуває, –

Усміхнувся сивий дід. –

Привітай його, …

Ведмежата в зоопарку

Влаштували вранці сварку.

Засоромились ураз:

«Діти дивляться на нас!»…

-Вадик весело гука:

«Я знайшов в траві жука!»

Жук собі гуде: «Агов!

Я тут хлопчика знайшов!»…

В нашій хаті суєта –

Ми купаємо кота:

Тато, мама, я, дідусь,

Дві бабусі, брат Петрусь.

Котик дивиться вороже

Та пручається, як може.

День купальний нелегкий:

Усі мокрі, кіт – …

-Ку-ку! Ку-ку! –

У лісі зозуля кує.

-Ку-ку! Ку-ку!

Свій голос луна подає.

-Ку-ку! Ку-ку!

То зліва, то справа лунає:

Зозуленька в хованки

З дітками грає.…

Загула зима вітрами –

Теплій осені кінець.

До віконця, як до мами,

Притулився горобець.

Притулився і зігрівся

Від домашнього тепла.

На калині сніг іскрився,

Гучно зимонька гула.…

Чув я якось на терасі,

Як хвалився Рома Асі:

«Упіймав я окунця –

Ледве витягнув з Дінця.

Плавники, неначе вила,

Рот, мов паща крокодила…»

«Ти чудовиська злякався? –

Запитала Рому …

Я злий на цілий світ –

Мене подряпав кіт.

Один тепер гуляю.

З котом не розмовляю.

А котик вибачається:

Мурчить та намагається

У очі подивитися…

Ну, як на нього злитися?..…

Привезли із магазину

Нам нову автомашину.

Поки татко десь барився –

Я – сигналити навчився!…

На Україну

Випали сніги.

Моя земля

У білосніжній льолі.

На небі місяць,

Як козак на волі.

А снігу, снігу

Снігу… навкруги!

Вечірня зоре,

Ясно запалай!

І освіти, і освяти

Природу!…

Лесик гілочку тримав –

Цуценя дресирував:

-Лапу дай! Кому сказав?!

Песик носа облизав.

Він ще слів не розумів.

Навіть гавкати не вмів.

Лесю лапки не давав,

Тільки хвостиком махав.

Оченятами …

Ялинонька стрункесенька,

Зелена, мов весна,

Із лісу вийшла темного

Й стоїть собі одна.

-Куди це ти зібралася? –

Питається лісник.

-До діточок , – промовила. –

Новий стрічати рік.…

Верба брунькує біля хати

Під спів весняного струмка…

Бруньки, неначе кошенята,

Сидять на довгих гілочках.

Вночі на дворі прохолода.

Безлисті клени та дуби.

А вже дарує нам природа

Пухнастих котиків …

Весну сонечко стрічає.

Шпак до гаю прилітає.

І виспівує веснянку

На вербині спозаранку.

Перше листячко в гайку

Аплодує співаку.…

Лисичка вийшла із лісочка –

За сонцем скучила руда.

На вітах жодного листочка,

Весняна хлюпає вода…

Вже ранній пролісок привітно

Опале листя розтуля.

Голівку вистромив блакитну

Мов із пелюшки немовля.…

-Сніговик, сніговик,

Не ходи без черевик.

Снігом грає завірюха,

Одягни, бодай, кожуха.

Ба, на вулиці зима!

Рукавиці є? Нема!

Чи не холодно тобі

Із відром на голові?

Усміхнувся Сніговик:

-Я …

Було, як з неба

Зіронька котилась,

Я, ще малий,

Долоньки підставляв.

«Котись сюди!..» –

Зірницю умовляв,

Бодай вона…

Об Землю не розбилась.…