Казки на ніч — Сторінка 156

Був собі колись давно один юнак на ймення Сапа. Він дбайливо доглядав своє поле, і щороку йому стільки родило, що й між небом та землею не вміщалось. І мав той …

Один старий мав трьох синів і трьох дочок. Коли дочки підросли, дід видав їх заміж. Старшу – за вовка, середню – за тигра, молодшу – за лева. Не сподобалося це …

Була собі одна вдова, і мала вона сина. Ніхто не міг зрівнятися з ним – такий хоробрий був цей юнак, такий дужий. І через те що він був справжнім лицарем, …

Був собі падишах, що мав двох жінок. Від старшої жінки у нього був син, а від молодшої дітей не було.
Аж це якогось дня старша жінка померла, а її син …

У одного падишаха був на службі бідний чоловік. Дає йому якось падишах листа й наказує:
– Іди й віддай цього листа головному мірабові.
А бідняк був кмітливий. Узяв у падишаха …

Був собі дуже давно один бідняк, звали його Алдар-косе. От і каже він своїй жінці:
– Піду я, жінко, пошукаю роботи.
Та й пішов аж ген-ген далеко від домівки. Коли …

Пішли якось дід із бабою поливати бавовну, а Яртигулак дома лишився.
Ще вдосвіта поприбирав у хаті, позамітав у дворі, а тоді заходився чистити казан, у якому баба варила плов та …

Було таке чи й не було, а жив собі один дід. Змолов якось він у млині борошно та й везе додому. Сам сидить на віслюкові, а мішки поскладав на верблюда. …

Якось уранці мати і Яртигулак збиралися йти в поле.
На сніданок мати спекла перепічку, приготувала чай. Після сніданку залишилася одна перепічка, тепла та пухка.
«Якщо перепічку не з’їсти зараз, вона …

Якось унадився в отару вовк і щодня крав по ягняті.
Прибігли в село чабани та й просять:
– Допоможіть, люди добрі, степового вовка вбити.
В пастку він не йде – …

Якось завітав до Яртигулакового батька гість з далекого краю – славнозвісний караван-баші ( керівник каравану). Гостя посадили посеред двору на найбільшому й найм’якшому килимі.
– За довгі роки моїх мандрів,– …

Колись у джунглях було так спекотно, що миттєво всі річки, струмки й джерела повисихали, і бідолашних тварин почала мучити страшна спрага.
— Знаєте що… – одного разу нарешті сказав борсук …

Колись у матері крільчихи був син – кролик Альошка. Коли нарешті розпещений Альошка став більшим і сильнішим за свою надмірно турботливу матусю – вона несміливо підбадьорювала його, щоб він нарешті …

Сови вигадували собі всілякі роботи: бігали, носили каміння, рубали дрова – збирали гриби та ягоди – все даремно. І хоча вони були дуже втомлені, і хоча була глибока ніч, вони …

Коли народилася моя дочка Геленка, кіт Мауріцій взяв собі за звичку спати в дитячому візочку. Він залазив на крісло, стрибав у ліжечко, лягав на ковдрочку, сподіваючись, що обдурить тата і …

Було літо 2019. Пекельно спекотно і душно, тому, не довго думаючи, витираючи піт, що лився з чола, я зібрала до машини: намет, спальні мішки та рюкзак, і повезла свою маленьку …

Колись у пса Альфреда зовсім не було білих лап з коричневими крапками. У нього також не було і білого комірця навколо шиї. Він був повністю коричневим. У нього було коричнева …

Були собі колись давно чоловік та жінка, і мали вони сина Овеза. Вже й парубком став, а з хати не виходить— лежачи об’їдає старих батьків. Це вже йому й вісімнадцять …