Сонечко та морозиво

Хлопчику Семену мама купила морозиво. Велике, біле, на паличці. «Смачне!», – мрійливо сказав Семен, дістаючи з холодильника ласощі.

Хлопчик тільки-но розгорнув обгортку, один раз лизнув солодке морозиво, як тут у двері подзвонили.

– Напевно, бабуся прийшла! – радісно закричав Семен. Він цілий тиждень чекав в гості бабусю.

Хлопчик помчав до вхідних дверей, щоб першим зустріти бабусю. Він так зрадів, що залишив морозиво на столі. «Зараз зустріну бабусю, а потім доїм».

Мама відкрила двері. Семен не помилився: в гості дійсно прийшла його бабуся. Вона обняла і поцілувала онука. І, звичайно ж, у неї для хлопчика був маленький подарунок – механічний крокодил.

Семен побіг в кімнату розглядати подарунок і зовсім забув про морозиво на кухні.

Вдосталь награвшись з новою іграшкою, хлопчик пішов на кухню за печивом. І тут він побачив на столі білу калюжу, в якій лежала паличка від морозива.

– Мама, де моє морозиво? – мало не плачучи запитав Сеня.

– Там, де ти його залишив, – відповіла мама, дивлячись на білу липку калюжку, що розтеклася скатертиною.

– Але тут його немає – тільки молоко і паличка від морозива! – заскиглив Семен. – Як таке могло статися?

– Твоє морозиво розтануло, – пояснила мама. – Ти забув про нього, залишив його на столі, а сонечко побачило його і вирішило скуштувати. Бачиш, все з’їло. Смачно, напевно, було!

Семен перестав плакати. Він подумав і відповів:

– Тепер я зрозумів, хто вчора куштував мою шоколадку.

Мама пояснила Семену, що не потрібно залишати їжу там, де її може скуштувати сонце.

Потрібно ховати продукти в холодне місце, краще в холодильник. – Морозиво, що розтануло – це ще нічого! – сказала мама. – А ось якщо сонечко знайде, наприклад, котлетку і спробує її на смак, то така котлетка зіпсується. Якщо хтось її з’їсть, то напевно від неї захворіє.

– Я все зрозумів, – сказав Семен. – Треба ховати їжу від сонечка. – Мама, чи немає у тебе для мене ще одного морозива?

– Є, тільки на цей раз не залишай його на сонечку, – відповіла мама.

– Не буду, – посміхнувся Семен. – Сонечко, вистачить з тебе морозива, а то горло заболить. Тепер я його сам з’їм.