Савраска

Жили-були дід та баба. Був у них кінь – Савраска. Хороший кінь – сильний та гарний. Одного разу відпустив старий Савраску в поле пастися. Бігає Савраска по полю і раптом бачить – назустріч йому біжить барс. Злякався Савраска, але не подав вигляду – і питає барса:

– Хто ти такий?

– Я Ала-барс, начальник над усіма звірями, а ти хто?

– Я, – відповідає кінь, – Савраска, начальник над усією худобою.

Злякався Ала-барс, що зустрів іншого начальника, і каже:

– А, все-таки, я – начальник більший за тебе!

– Ні, я більший! – відповідає кінь.

Довго так вони сперечалися, нарешті, Савраска запропонував:

– Давай поміряємося з тобою силою.

– Давай, – каже барс. – Тільки як ми будемо силу міряти?

– А ось як, – каже Савраска, – хто з нас добуде з каменю іскри – той і сильніший, а отже більший начальник.

Барс погодився і став першим свою силу пробувати. Бив він камінь ногами, бив, а толку ніякого: іскри все не летять.

Тоді Савраска вдарив об камінь своїм підкованим копитом, і з каменю цілий сніп іскор посипався.

Як вгледів барс іскри, злякався і кинувся бігти щодуху …