Пиріг зі скарбами

Незабаром принцеса Теодора мала святкувати день народження. Її батько король хотів відзначити цю подію урочисто і запросив на свято принцес та принців з різних країн. По-перше, король вважав, що Теодорі буде приємно святкувати у такому колі. А по-друге, він сподівався, що так його донька зможе обрати собі нареченого серед іноземних принців. А щоб скласти незабутнє враження про своє королівство, батько король розпорядився спекти до дня народження доньки незвичайний пиріг.

– Приготуйте до святкового столу пиріг зі скарбами! – сказав він королівським кухарям.

Весь день кухарі шукали рецепт цього пирога, але в жодній книзі не знайшли.

– Ми вміємо пекти смачні пироги з яблуками, з капустою, з маком та багато інших. А ось про пиріг зі скарбами ніхто з нас не чув, – доповіли кухарі королю.

Король не на жарт розсердився, адже до дня народження залишався всього один день. Тоді він зробив оголошення на все королівство:

– Хто з пекарів спече найкращий пиріг зі скарбами до святкового столу, тому я подарую власну пекарню, – пообіцяв король.

Наступного дня біля королівського палацу стояли три пекарі, які принесли свої пироги.

Перший пиріг був схожий на замок з баштами, на верхівках якої височіли алмази. Король роздивився пиріг, скуштував трохи та сказав:

– Хоч цей пиріг і красивий, але не надто смачний.

Другий пиріг був зроблений у вигляді озера, на якому плавали лебеді та лілії, а одного з лебедів обіймала фігурка прекрасної дівчини.

– Цей пиріг красивий, але де ж тут скарби? – запитав король. Але тільки-но поклавши маленький шматочок до рота, він голосно закричав. Виявляється, в тісто пекар поклав шматочки золота. Король ледь зуби не зламав. «Забирайте свій пиріг подалі!», – розлютився король.

Залишався останній пиріг. Виглядав він як звичайний пиріг. Тому король засмутився, але все ж вирішив скуштувати. Щойно він поклав до рота маленький шматочок, на його обличчі з’явилася посмішка.

– Це найсмачніший пиріг, який я куштував за все своє життя. А, повірте, в житті я зів ду-у-же багато пирогів, – сказав король. – Але де ж тут скарби?

Пекар на ім’я Леон, що приніс цей пиріг, посміхнувся та відповів:

– Цей пиріг сам є скарбом. Адже щоб створити його, я зібрав стародавні рецепти пирогів з усього королівства, а потім використав найкраще з кожного з них. Мельник дав мені борошно найвищої якості. Фрукти та ягоди для начинки збирала моя бабуся, яка дуже любить всю вашу королівську родину. Мої друзі-пекарі замішували тісто, вкладаючи в нього часточку своєї доброї душі. А потім я випікав пиріг та приніс до вас, уявляючи, як він буде прикрашати свято прекрасної принцеси Теодори. Найкращі традиції та щира людська любов є головними скарбами цього пирога.

Того ж вечора пиріг стояв на святковому столі. Гості принцеси в один голос говорили, що нічого смачнішого ніколи не куштували. Тож, королю вдалося залишити гарне враження про своє королівство. Та й гідний наречений для Теодори знайшовся. Щоправда, ним став не іноземний принц, а Леон. Молоді люди так сподобалися один одному, що незабаром одружилися. А в пекарні, яку король подарував Леону, тепер з любов’ю пекли найсмачніші пироги, хліб та булки за кращими рецептами, яким ласували мешканці всього королівства.