Порятунок Зірочки

Червона Зіронька тихенько спостерігала за круглим Місяцем вночі. І, дивлячись на мерехтливе світло зірок, мріяла полетіти до них.

Та раптом невелика тінь пронеслась поверхнею води. А з човна у море посипалось сміття.

На мрійницю впало щось прозоре. Але, коли вона спробувала звільнитися, дужче заплуталась у пакеті.

Ніч змінилася ранком.

Небо над морем було таким чистим, а сонечко пригрівало та лагідно, що всі морські мешканці з задовоненням вийшли на прогулянку.

Різнокольорові медузи плавали майже на поверхні, нагріваючи прозорі шапочки. А тоді хвилькою опускалися нижче.

Під ними зграйками крутилися рибки. – золотисті, сріблясті, блакитні, наче небо, чи смугасті.

Морський Коник то підіймався до самої поверхні, то опускався аж до дна морського.

Саме він раптово почав галасувати:

— Ой, біда! Ой, біда! Всі пливіть сюди!

З-під каміння вибіг Краб, рибки на мить зупинилися і припливли до коника.

Біля нього лежала Зіронька.

Рибки разом почали підіймати край пастки. Але справа рухалась повільно, поки Краб обережно, біля промінця Зірочки не розрізав пакет клешнею.

“Клац-клац, клац-клац!” – і за мить полонянка вільна.

А розірвану пастку друзі віднесли до глибокої ущелини і засипали піском, щоб вона вже нікому не причинила шкоди.