Оповідання для дітей — сторінка 4

Сумні, дуже сумні вертались Ігореві дружинники в Київ без князя.

Сумні стали перед княгинею Ольгою:

– Княгине, ти вже вдовиця! – сказав аж по хвилині Стемид.

– Що, як?! – …

Любив князь Ігор лови, веселі бенкети, та правити державою не любив, – тягарем уважав правління. Тому радо здавав державну управу на інших, на

воєводів [40] своїх. [40] Воєвода – найвищий …

Був чарівний літній день. Уже й із полудня зійшло. Левада вся в квітах пишається, за левадою стоїть хатинка, убога й низенька. Почорніла, мохом поросла стріха говорить, що хатині з літ …

Князь Олег, що після смерти Аскольда і Дира володів у Києві, правив мудро, будував городи і укріпляв їх, щоб забезпечити перед ворогами. І велика стала українська держава. Велика, могутня. Грізний …

І платили кияни таку данину хозарам щороку. Аж одного разу надплили Дніпром суднами воїни, в залізній зброї. Здалеку побачили город на горі. І спитали в рибалок на Дніпрі:

– Чий …

Минули літа, століття минули. Попадали дерева, що молодником були тоді, як св. Андрій благословив гори над Дніпром – попадали від старости. А на їх місці повиростали молоді дубчаки. Та й …

А таки здивувався, зчудувався раз старий Бористен.

Його хребтом проти течії надплило судно. Нічого б і дивного! Не одно ж судно носив він на своїх гордих хвилях! Та які люди …

Світле сонечко кінчало вже свою денну дорогу та кликало все за собою на спочивок після важкої праці. Теплі роси оживили буйну зелень і квіточки барвисті. Гаряча літня днина загорталася щораз …

Р. Б. 1165 літом оббігла ввесь Галич вістка: до князя Ярослава приїхав у гості царевич із Греції. Різно оповідали собі про причину його приїзду. Та дійсна причина була така: Андроник, …

І поїхав князь Володимир із жінкою в Київ. Забрали з собою і Настаса, і корсунських священиків, і мощі святих Климента й Тива, взяли і церковний посуд та ікони на благословення …

І знову минули літа. Поховали князя Кия, а за ним і Щека і Хорива не стало. А кожного поховали на горі, де поселився був і жив. Кия на горі, де …

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.
Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. …

Київський князь Святослав був сином великої княгині Ольги. Від молодих літ любив слухати оповідань про походи українських князів і бавитись у військо. З дітьми, що жили на княжому дворі, „ходив …

На полі, повнім квітів, жила у вулику разом з іншими бджілками маленька бджілка Міні. Так називали її подруги, бо вона між ними була найменша. Міні мала чорну голівку, великі карі …

То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людям руки путами в’язали і гнали їх у далеку землю турецьку,
в тяжку неволю.

Спіймали й дівчину-білявку, попівну …

П’ятдесят або й більше років тому на розлогій рівнині одного американського штату рубали ліс. Півтори тисячі чорних і білих робітників що ­ дня від ранку до ночі пиляли пилами й …

В Оленчиному садочку не було великих дерев, а в сусідньому стояв високий старий дуб. Стовбур у нього був товстий, потрісканий, а по ­ середині — дупло. У тому дуплі й …

Холодно стало зайчикові в полі, і побіг він додому — до Оленчиного садочка. Проліз крізь дірку в паркані і сів під ялиною. Та недовго сидів, бо дуже їсти захотів. Вискочив …

В однім місті разом з невеликим хлопчиком щодня приходив до школи сірий пес. У того хлопчика не було тата, а мама ходила на роботу, заробляла на прожиток. Пес не хотів …

У Медінет Абу, багатому місті старого таємничого Єгипту, одного дня пройшла дивна чутка: якийсь мудрець завтра вранці за містом буде ловити небесні блискавки!

Цілу ніч бив над Медінет Абу грім, …

Микольцева мама порядкувала в кухні і з увагою вслухувалася в тони скрипки, що доносилися з суміжної кімнати. Тони були м’які й приємні — то лилися вони широким музичним струменем, то …

— З вашого Івасика, вельможний пане, буде колись великий муж. Він розумник і до книжок охочий дуже, — говорив новий домашній учитель Семен Кульчицький до пана Степана Мазепи.

— Це …

Кожного вечора Лесь Побігдесь побіжить десь і не покладе до шкільної торби того всього, що йому потрібне на завтра. Книжки тут, зошити там, лінійка бо-зна-де, а циркуль зовсім зникне, мов …

Мурчик не пам’ятає ні своєї мами, ні братчиків, ні сестричок. Не награвся з ними вдосталь, хоч гратися дуже любить. Мурчик був ще дуже маленький, коли пані Дора поклала його в …