Одуд
Вірші Василя Вітки
Biblioo.org

Одуд

Василь Вітка

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

З голови він аж рудий.
Сам пістряво-сивий,
Але довшої дуди
Бачить не могли ви.
Причесавши свій чубок,
Одуд взявся за урок.
Сів за книгу: — Ду-ду-ду.
Скоро в школу я піду.
Не вилазь з гнізда, одуде.
Не сміши лісного люду.
Ти до школи не доріс.
Хоч і маєш довгий ніс.

41
1,0 (1)

1 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (0)