Нема за що

Тягнув якось на собі Ведмідь величезну колоду. Замучився, присів на пеньок перепочити.
— Тяжке колода? — спитав молодий Кабан, що неподалік грівся на сонечку.
— Ой, і тяжка! — відповів Ведмідь.
— І ще далеко тягти?
—До самого лісу.
— У таку спеку! Мабуть, втомився?
— І не питай!
— Таку колоду, треба удвох тягти!
—Ясна річ – удвох би зручніше було!
—Ну, я пішов! – сказав Кабан, підводячись. Бажаю удачі! Дивись не надірвись!
—Спасибі, – зітхнув Ведмідь.
—Нема за що! – відповів Кабан.