На базарі

На базарі в день торговий
Отакі велись розмови:

— Чом ти в’ялий та прим’ятий,
Любий брате мій Салате?
— То не диво, мила Моркво:
Я вже тут лежу з вівторка!

— Я також! — Редиска хлипа.—
3 нас дебела тільки Ріпа.
Запитав тоді Горошок:
— Як там, Ріпо? Ще хороша?

Відмовля вона Гороху:
— Та ще дихаю потроху.
Он Петрушка зовсім бідна:
Спать не може, худне, блідне!
— Це погано, це погано! —
Зашептали Баклажани.

— А до мене всі нечулі,—
Голосок почувсь Цибулі.—
Так кохаю Буряка я,
Та від мене він тікає!
— Ну чому ж це ти, Буряче?
— Бо ж від неї кожен плаче!

— Це погано, це погано! —
Зашептали Баклажани.

Завищала враз Квасоля:
— Я штовхатись не дозволю!
Огірок аж здивувався:
— Та коли ж це я штовхався?
— Ти сама чіпка, Квасоле,
Розштовхала всіх навколо!

— Що ти скажеш цій нахабі? —
Обізвалася Кольрабі.
— Хай розсудить нас Капуста!
— В голові у неї пусто!
А Капуста каже сумно:
— Киньте сварку нерозумну!

Все одно всіх нас укупі
Хоч-не-хоч, а зварять в супі!
— Це погано, це погано! —
Зашептали Баклажани.