Хто спішить, той смішить!

Кличе лиска черепаху,
Черепаху-костомаху:
— Йди, голубонько, сюди!
Я від спраги помираю…

Я нездужаю…
Благаю:
Принеси мені води!.
— Черепаха каже їй:

— Добре, лиско, я мерщій.
Три години йшла до річки,
Три години йшла назад.

Повернулась до лисички,
Ледве дише… піт мов град…
— Я була вже коло броду —
Та куди ж набрати воду?

І нащо було спішить?
Хто спішить, той смішить!