Казки — Сторінка 318

Всі твори

6 109 works in catalog

Ох!

Колись-то давно, не з моєї пам’яті, мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син, …

Дівчинка з сірниками

Надворі був страшенний холод, завірюха крутила, і ніч насувалась, остатня ніч старого року, саме на Меланки.

Такої темної та холодної ночі, що добрий хазяїн і собаки не вижене, вбога дівчинка, …

Джеппоне

Жив колись давно вбогий селянин на ім’я Джеппоне. Своєї землі він не мав, тому змушений був орендувати поле в багатія П’єра Леоне. Працював Джеппоне на полі від світання до смеркання. …

Скарби К’япацци

Край села К’япацци, де кінчається єдина його вулиця, височить чималий пагорб. На ньому стояв колись пишний замок, від якого залишились нині тільки величні руїни, де в темних баштах кричать пугачі …

Преццемоліна

Жила колись в одному селі убога жінка з малою дочкою. А неподалік від їхньої хатини був чийсь город, де росли салат, петрушка, кріп та помідори. Бідній дівчинці так смакувала петрушка, …

Дівчина-тростинка

“Українські народні казки”
м. Київ, 2006р.
Упорядкування – Капущак Тарас

Текст казки “Дівчина-тростинка”

У одному селі жив сирота Іванко. Як умирали його тато й мама, то лишили йому стару хатку …

Три помаранчі

Жили собі колись давно король та королева. Мали вони палац, мали королівство й багато підданих. Тільки не мали вони дітей. От якось король і каже:

— Якби в нас народився …

Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку

У горному глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного разу зустрів лебідь рибку і хотів її …

«Оце тобі сім!»

Мала одна жінка дочку, велику на зріст і ласу попоїсти. Коли мати давала їй супу, вона виїдала його полумисок за полумиском і просила ще й ще. А мати насипала їй …

Історії Берти Туппенхаук

Лисиця-хитрунка була нарешті вбита, шкура з неї знята, і в будиночку у старости ми справили по рудохвостій галасливі поминки.

Однак за день всі досить натомилися, тому ніхто не хотів довго …

Мудрий Іванко

Раз був, де не був, у тій землі, де уже край світу, один чоловік: бідненький, худобненький, як церковна миша. А мав трьох синів. Поставні, вродливі, міцні, як дуби, хлопці. А …