Казки українських письменників — Сторінка 41

Ішла Оленка лісом. Легко ступала вона по торішньому м’якому листі, придивлялася:шукала грибочків. Аж от бачить — листочок настовбурчився. Заглянула Оленка під нього, а там — грибочок. Та такий маленький, що …

Паперовий літачок лежав на столі і тяжко зітхав. Ще 6 пак! Минуло уже півдня звідтоді, як його склали із аркушика шкільного зошита, а він досі ще не літав. Хоча б …

Скік-брик, брик-скік! — вискочило телятко на лужок. Туди ніжками — хвиць, сюди ріжками — хить: кого б оце буцнути під бік? Розігналось та в тополю лобом — гуп! Еге, боляче! …

Повзла Мурашка поміж трави. Може, з дому, а може, й додому — ніхто того не знав. Повзе — то хай собі повзе, яке кому діло до маленької Мурашки.
А вона …

Почалося це тоді, коли висока тополя, що росте край дороги і бачить далеко-далеко навкруги, була маленькою, тоненькою тополинкою. Значить, це було дуже багато років, тому!

Але й тоді, як і …

Ото наша мама! — сказали старші сестри і показали Медунці матір-бджолу.

— І моя? — спитала Медунка.

— Звичайно! — засміялись сестри. Вона наказала нам бути з тобою.

Смішна Медунка! …

Сьогодні, коли хочете, я розповім вам про ведмежатко. Воно народилось взимку і доводилося внуком старому Михайлові. Кожній матері свої діти найкращі, а це ж було викапаним батьком: і волохате, і …

Xвильки ніяк не могли зупинитися на місці. Вони лежали довго під чорною важкою землею і раптом, ніби їх щось штовхнуло, вибігли маленькими краплинками, вузьким дзюркотливим струмочком на світ. А назустріч …

У зграйці маленьких рибок вона була найвеселішою і наймоторнішою.

— Не запливай далеко,— казала мама,— там часто гуляє стара зубаста щука, вона з’їсть тебе!

Рибка мотала хвостиком і відповідала:

-— …

— Дивіться ж, діти,— казала стара зайчиха,— будьте обережні: для нас настають небезпечні часи.

Зайчата сиділи тихо і навіть вухами не ворушили, тільки сірому зайчикові з чорною плямочкою на носі …

— Посуньтеся, сестрички,— сказала молоденька сосонка і розправила свої віти.

Вона сказала це ласкаво й привітно, їй було приємно, що кожної весни на ній виростають світло-зелені молоді пагінці, ніби …

Це зовсім не казка. Я просто знаю, про що співали клопітливі синички, шелестіла яблунька своїм листям, віяв вітер, та вуркотів смугастий кіт з оксамитовими лапами, і пищала гострозуба миша.

Ну, …

Він був такий маленький і непомітний в сухому листі, куди його скинув вітер. Ніхто, звичайно, і подумати не міг, що саме йому доведеться стільки пережити.

Навіть білці, яка стрибала, наче …

На вулиці випав перший сніг.

Зраділи санчата на четвертому поверсі висотного будинку, відв’язалися од балкона і стрибнули на сніг. І снігу повно, і гора гарна, а санчатам не катається.

Прибіг …

Задумав син жити на своєму хлібі.

— Не хочу,— сказав батькові-хліборобу,— йти твоєю стежкою. Для мене в житті інша дорога вготована.

— Дивися, синку! Я тебе не силую…— гірко мовив …

Був собі трамвай.

Як інші трамваї, він мав роботу. А робота в трамваїв така: цілий день катають вони хлопчиків та дівчаток з татусями і мамами. Робота гарна, приємна і спокійна. …

Зайчик стояв біля дверей і не знав, що робити. Його мама застудилася, і він хотів купити їй меду, адже найкращі ліки від застуди — чай з медом.
Хоч зайчик був …

Цю історію на Святвечір любив оповідати мій дідусь…
Не тепер і не колись жила собі в нашому містечку одна сім’я: тато, мама і троє діток — Тарасик, Настуня та Ільчик.…