Казки Бориса Крауша — Сторінка 2

Вкрав хтось у царя дочку, і куди ділась — ніхто не знає. Хто не шукав — ніде нема. Тоді цар послав своїх гінців по
всій країні — хто царівну знайде, …

Жило-було Горе. Одна нога у нього була — зате яка! На ній скакало воно швидше за баского скакуна, мчало швидше за птаха. Захоче наздогнати — однієї миті досить, а не …

Жив-був дід Панас, жвавий, як той квас, а в нього була бабіця Одарка, шкварчала, як та шкварка, а як онука Христя загубила намисто, то полізла баба до скрині та и …

Це було так давно, як старі люди кажуть: «Було це за царя Панька, як земля була тонка». А трапилась тоді ось яка історія.

Служив один Солдат, служив, ні про що …

Виріс у Наталки під вікном соняшник великий-превеликий. Насіння як перемите. Наталка насіння налущила, відчинила віконечко, а надворі сонячно, тепло. До чого ж добре Наталці біля відкритого віконечка насіння лузати! Сидить …

Жив-був цар. Усім царям цар. Палацу нього майже до неба, двір — на півсвіту. Збіжжя, худоби та птиці — нелічено, соколів ловчих не мічено. Із золота їв, у золоті купався. …

Оселилось якось подружжя людоїдів зі своїм малим сином у Ведмежім лісі.
І зразу лиха слава про цей ліс серед людей пішла. Хто туди не зайде, то вже назад не вертає. …

Було чи не було — один Бог те знає! А тільки от що сталось років двісті, а може, більше тому.

Жив-був у пеклі чорт та вже такий клятий — просто …

Якось зібрався чоловік з жінкою на ярмарок жито продавати то й каже дітям:

— Васильку і Василино, ви ж нікуди з двору не йдіть, а особливо, боже борони, до лісу. …

Ішов якось чоловік з роботи додому. Дорога вела через ліс, день видався важкий, він стомився та й думає: «А дай я трохи спочину». Та й звернув з дороги і ліг …

Привіз дід сіно додому, а назустріч йому онук вибігає, обхопив діда за шию – давно не бачились. Така радість — Тарасик на літо приїхав!

От заходився онук допомагати дідові сіно …

Жили-були собі дід та баба. Мали невеличку біленьку хату, але дід так дбайливо укривав її соломою, що вона здаля здавалась золотою. Жили-поживали, не дуже про статки дбали, бо були самотні, …

Був у одного шевця учень. І що воно за дитина? Такий хист мала до шевських справ — диво. Візьметься підбори чи головки на чоботи робити або халяви ладнати — то …

Пішла жінка в поле жати та й узяла з собою синочка, посадила його під копицю, обклала снопами, дала нехитрі іграшки і сказала:

— Грайся, мій Івасику, бався, моє сонечко, не …