Італійські народні казки — Сторінка 2

Жили в Сан-Марино два дурні. Самі вони себе дурнями не вважали, та мешканці Сан-Марино щодня говорили їм про це. Але дурні не вірили. Ось зійшлися якось обоє і почали радитися, …

Жили чоловік та жінка. Жили не те, щоб багато, а просто сказати – бідно. У жінки була одна єдина спідниця, дерта-передерта, ношена-переношена. Цілими днями вона тільки й робила, що ставила …

За давніх часів в Італії було так: що не місто, то королівство, а де королівство, там мусить бути король.

Ось у одному такому місті помер старий король і його корону …

Усе, про що тут розповідається, трапилося за давніх часів. А у ті часи було так: проїдеш день і потрапиш у одне королівство, проїдеш другий день – потрапиш у інше королівство. …

Герцог Лоренцо Медічі на ім’я Чудовий, ніколи не сідав за стіл на самоті. – Тільки собака, – говорив він, – роздобувши кістку, забивається з нею у кут і на всіх …

Зустрілися якось два приятелі.

Завернули до шинку, сіли за столик і замовили по склянці вина.

– Ех, – заговорив перший, – давненько ми з тобою не бачились. А за цей …

Жила у одному селі дівчинка, яка не любила ходити ніжками. Звали цю ледачу дівчинку Бручоліна. Була у неї бабуся, старенька, сива. Ось одного разу пішла бабуся з внучкою на луг …

Ось що розповідають, ось що переказують у наших краях. У селищі Кальтанісетта жив молодий пастух, на ім’я Мартіно. Носив він завжди залатану куртку з грубої тканини, рвані черевики, старий повстяний …

Чи чули ви коли-небудь про нашого священика – падре Боніфаччо? Невже не чули? Як же це може бути! У нас на Корсиці все від малого до великого знають падре Боніфаччо, …

Жила колись синьйора Ковбаска зі своїм єдиним сином. Синок був такий рожевенький, маленький, кругленький, що синьйора Ковбаска звала його не інакше як Беллюцино, а це означає Красунчик.…

Сперечалися якось двоє друзів: від чого залежить щастя.

– І думати тут нічого! – вигукнув один. – Щастя приносять гроші. Ти ж знаєш, як я став поетом. Ніхто не хотів …

Бідна Лючія залишилася круглою сиротою. Її батьки померли, і у неї тепер не було на світі ні однієї рідної душі. Вона зібрала всі свої жалюгідні пожитки і вирішила йти шукати …

Пепе був невдахою в житті.

Він садив апельсини, а виростали кактуси. Садив лимони, а виростали знову ж таки кактуси. Садив виноград, а росли все одно кактуси.

Пепе купував лоша, а …

Жив колись в Мессіні багатий принц. І був він дуже скупим. Двічі на добу сідав він до столу, щоб випити води, проковтнути шматок хліба і тоненький шматочок ковбаси.

Єдиний слуга …

Жив колись молодий принц, у якого скарбниця була невичерпна, як море. І затіяв він вибудувати собі палац – якраз навпроти палацу самого короля, але тільки ще гарніший. Коли палац був …

У далеких Ніольських горах, де так рідко йдуть дощі, де каміння від спеки розсипається на порох, а земля тужавіє і стає неначе кремінь, тулились до схилів убогі хати невеличкого села. …

Жив колись давно вбогий селянин на ім’я Джеппоне. Своєї землі він не мав, тому змушений був орендувати поле в багатія П’єра Леоне. Працював Джеппоне на полі від світання до смеркання. …

Край села К’япацци, де кінчається єдина його вулиця, височить чималий пагорб. На ньому стояв колись пишний замок, від якого залишились нині тільки величні руїни, де в темних баштах кричать пугачі …