Італійські народні казки — сторінка 2

Жила у одному селі дівчинка, яка не любила ходити ніжками. Звали цю ледачу дівчинку Бручоліна. Була у неї бабуся, старенька, сива. Ось одного разу пішла бабуся з внучкою на луг …

Ось що розповідають, ось що переказують у наших краях. У селищі Кальтанісетта жив молодий пастух, на ім’я Мартіно. Носив він завжди залатану куртку з грубої тканини, рвані черевики, старий повстяний …

Чи чули ви коли-небудь про нашого священика – падре Боніфаччо? Невже не чули? Як же це може бути! У нас на Корсиці все від малого до великого знають падре Боніфаччо, …

Жила колись синьйора Ковбаска зі своїм єдиним сином. Синок був такий рожевенький, маленький, кругленький, що синьйора Ковбаска звала його не інакше як Беллюцино, а це означає Красунчик.…

Сперечалися якось двоє друзів: від чого залежить щастя.

– І думати тут нічого! – вигукнув один. – Щастя приносять гроші. Ти ж знаєш, як я став поетом. Ніхто не хотів …

Бідна Лючія залишилася круглою сиротою. Її батьки померли, і у неї тепер не було на світі ні однієї рідної душі. Вона зібрала всі свої жалюгідні пожитки і вирішила йти шукати …

Пепе був невдахою в житті.

Він садив апельсини, а виростали кактуси. Садив лимони, а виростали знову ж таки кактуси. Садив виноград, а росли все одно кактуси.

Пепе купував лоша, а …

Жив колись в Мессіні багатий принц. І був він дуже скупим. Двічі на добу сідав він до столу, щоб випити води, проковтнути шматок хліба і тоненький шматочок ковбаси.

Єдиний слуга …

Жив колись молодий принц, у якого скарбниця була невичерпна, як море. І затіяв він вибудувати собі палац – якраз навпроти палацу самого короля, але тільки ще гарніший. Коли палац був …

У далеких Ніольських горах, де так рідко йдуть дощі, де каміння від спеки розсипається на порох, а земля тужавіє і стає неначе кремінь, тулились до схилів убогі хати невеличкого села. …

Жив колись давно вбогий селянин на ім’я Джеппоне. Своєї землі він не мав, тому змушений був орендувати поле в багатія П’єра Леоне. Працював Джеппоне на полі від світання до смеркання. …

Край села К’япацци, де кінчається єдина його вулиця, височить чималий пагорб. На ньому стояв колись пишний замок, від якого залишились нині тільки величні руїни, де в темних баштах кричать пугачі …

Був собі король, і в нього був ловчий сокіл. Король любив сокола за його дужі крила, зіркі очі й хапкі пазурі. Три роки ходив король із ним на лови і …

Жила колись в одному селі убога жінка з малою дочкою. А неподалік від їхньої хатини був чийсь город, де росли салат, петрушка, кріп та помідори. Бідній дівчинці так смакувала петрушка, …

Колись давно жив собі убогий рибалка і мав три дочки на виданні. Один парубок хотів посватати котрусь із них.

Але парубок цей виходив із хати тільки вночі, через те його …

Жили собі колись давно король та королева. Мали вони палац, мали королівство й багато підданих. Тільки не мали вони дітей. От якось король і каже:

— Якби в нас народився …

Мала одна жінка дочку, велику на зріст і ласу попоїсти. Коли мати давала їй супу, вона виїдала його полумисок за полумиском і просила ще й ще. А мати насипала їй …

А тепер послухайте, діти, ще й таку бувальщину. Одружився візник Петруччо, привів по весіллю молоду дружину до своєї господи та й каже:

— Тепер ми з тобою, Розіно, житимемо на …

Були собі колись батько й мати, і мали вони чотирнадцятьох синів. Найменшого так і звали — Чотирнадцятий. Оцей-то Чотирнадцятий був не такий, як його старші брати. Виріс він так швидко, …

Ось що розповідають у наших краях. Жив колись у селі Кальтанісетті хлопець-пастух на ім’я Мартіно. Бідний він був: ходив у полатаній куртці, драних черевиках і старому повстяному капелюсі. За спиною …

Заїхав колись до Мессіни один багатій, такий багатий, що й сам як слід не знав, скільки в нього тих багатств. Вийшов він одного разу погуляти до озера Гандзіррі, поглянув на …

Неподалік від Палермо лежать на двох протилежних горбах двоє сіл. Одне з них зветься Ізнелла, а друге К’яна. А поміж горбами була колись глибоченна криниця з чистою та холодною водою. …

Був собі колись на світі швець з великим, великим горбом. І мав він сім синів і сім дочок. Синів звали: Перротто, Джіанотто, Рінальдотто, Ермінотто, Арріготто, Амброджіолотто і найменший Пеппіно. Дочок …

Жив колись у невеличкому італійському місті Грассано шляховик Маріо Коста. День у день він працював під пекучим сонцем, прокладаючи бруківку через село Ірсіна. А в неділю сідав на старенький велосипед …