Як розбудили собаку

Собака заснув тільки на світанку: цілу ніч він охороняв будинок і подвір’я.

А вранці, позіхаючи і солодко потягуючись, вийшли з стайні корова, свиня та вівця.

Гуляючи подвір’ям, вони підійшли до собачої будки і побачили, що собака спить.

– Му-у, – сказала корова. – Доброго ранку!

– Рох-рох, – сказала свиня. – Доброго ранку! Вітаю!

Але собака продовжувала спати, вона тільки перевернулася на другий бік.

– Му-у, – сказала корова, – мабуть, вона дуже лінива.

– Рох-рох, – сказала свиня, – саме так, лінива і нечемна.

– Бе-е, – сказала вівця.

Собаці стало прикро, вона підвелася, щоб пояснити, чому так довго сьогодні спить.

– Бе-е, – сказала вівця.

Собака крізь дрімоту чула їхні слова, але їй так хотілося спати, що вона навіть не розплющила очі і нічого не відповіла.

– Му-у, – сказала корова, – як це неввічливо!

– Рох-рох, – сказала свиня, – саме неввічливо. Можна подумати, що вона глуха.

– Бе-е, – сказала вівця.

“Гав гав!” – тільки й встигла сказати собака, і перелякані цим гавканням корова, свиня та вівця кинулися навтьоки… Вони побігли до найдальшого пасовища і тільки там зупинилися.

– Му-у, – сказала корова, – цей собака не вміє ввічливо розмовляти.

– Рох-рох, – сказала свиня, – саме так, не вміє. Гавкає, як собака.

– Бе-е, – сказала вівця.