Як їжачок хотів підрости

Маленький їжачок хотів швидше підрости і стати дорослим. Адже він був такого маленького розміру, що інші тваринки у лісі часом його не помічали. До того ж, мама не дозволяла йому самому гуляти лісом. Вона казала: «Поки ти ще маленький, тому можеш заблукати. І хтось може тебе випадково образити».

«От якби я виріс і подорослішав, то у мене було б багато друзів. І я б тоді сам гуляв лісом», – мріяв їжачок.

Одного дня їжачок сидів у своїй хатинці і дивився, як на вулиці йде сильний дощ. Раптом він згадав: мама розказувала йому, що дощ допомагає зростати рослинам та грибам. І щось вигадав їжачок! Він захотів, щоб дощик і йому допоміг вирости великим.

Тоді він тихенько вибіг на вулицю, щоб мама не почула. Став під дощик і почав чекати, поки виросте. Тут його побачила білочка, що сиділа у своїй домівці на дереві.

«Агов, маленький їжачок! Що це ти робиш під дощем?», – запитала білочка.

«Чекаю, поки підросту», – відповів їжачок.

«Але ж ти не квітка та не грибочок, а звірятко! Тому дощ тобі не допоможе зростати. А ось застудитися та захворіти можеш», – сказала білочка. «Уявляєш, як засмутиться твоя мама?».

«Що ж мені робити? Адже мені треба підрости», – ледь не заплакав їжачок.

«Зараз йди додому, випий гарячого чаю, щоб зігрітися і не захворіти. А якщо будеш добре їсти, робити гімнастику, слухатися батьків, добре навчатися, то навіть не помітиш, як підростеш і станеш дорослим», – пообіцяла білочка.

«Дякую тобі, білочко», – сказав їжачок та поспішив додому.