Господиня лісу

Одна дівчинка взяла аркуш паперу, олівці і намалювала берізку.

Так гарно вийшло, що берізка зіскочила з аркуша паперу і втекла в ліс.

Намалювала дівчинка ялинку, і знову вийшло гарно.

І ялинка з паперу до лісу втекла.

Вона дуб намалювала.

І дуб у ліс втік.

Довго думала дівчинка, що намалювати, і придумала — їжака.

Їжак вийшов, як живий, і тюпу-тюпу до лісу.

Вона зайця.

І заєць у ліс поскакав.

Вона – ведмедя.

І ведмідь у ліс пошкандибав.

Знову замислилась дівчинка.

Думала, думала і придумала: себе намалювала.

Дуже схоже.

Тільки сама вона з паперу нікуди не втекла.

Цей малюнок у дівчинки лишився.

І тоді зробила дівчинка під малюнком такий підпис:

«Господиня лісу».