Фея Веселинка

У казковій країні Веселунії жив веселий народ. Мешканці Веселунії щодня вигадували собі різні свята і разом раділи та веселилися, але й працювати не забували. А допомагала їм у всьому маленька фея Веселинка. Одному тільки дядькові Похмуркові дуже не подобалися галасливі веселі свята. Він побудував собі будинок на околиці Веселунії, подалі від людей. Однак їхній радісний сміх іноді доносився і до його будинку, від чого Похмурко ставав ще похмурішим і злішим.

Одного разу дядько Похмурко вирішив викрасти фею Веселинку і заховати її у себе в будинку, на горищі. «Без неї ці люди точно не зможуть святкувати і веселитися!», – злобно посміхався Похмурко. А щоб Веселинка не вилетіла через вікно, дядько Похмурко відрізав їй крила.

Сидить фея Веселинка і плаче: «Ой, не вибратися мені тепер звідси!».

Але жителі країни Веселунії були не тільки веселими, а й добрими, чуйними і вдячними. Вони не могли залишити улюблену фею Веселинку пропадати на горищі Похмурка. Та як непомітно залізти в його будинок і врятувати фею? Вони зібралися разом і стали думати, що робити. Нарешті, двоє хлопців придумали план. Вони прийшли до будинку дядька Похмурка, непомітно сховалися серед кущів і почали надувати мильні бульбашки. Бульбашки піднімалися в небо і швидко лопалися від променів сонця, вітру, або, торкаючись до гілок дерев. Тоді хлопці попросили вітер, сонце і дерева не чіпати ці мильні бульбашки. Вони не могли розповісти вголос свій план, а просто пояснили, що в їхніх мильних бульбашок є дуже важливе завдання.

Сонце, вітер і дерева дослухалися до прохання хлопців, і мильні бульбашки почали швидко підніматися вгору – прямо до вікна горища, де сиділа фея Веселинка. Фея розгадала план. Вона прослизнула через маленьку щілинку в вікні і стрибнула на мильну бульбашку, що пролітала повз неї. Веселинка стала опускатися вниз, на землю, але скоро мильна бульбашка, на якій вона летіла, луснула під її маленькою вагою. Веселинка напевно впала б на землю і розбилася, але в цей час її підхопила нова мильна бульбашка і дбайливо понесла її донизу. Коли і ця бульбашка не витримала фею її підхопила третя, а потім четверта. Так непомітно Веселинка дісталася до землі. Там її підхопили на руки хлопці і принесли додому.

На честь порятунку феї Веселинки жителі Веселунії влаштували свято мильних бульбашок. Найкращий майстер зробив і пришив феї нові крильця, і вона змогла літати, як раніше. А злий дядько Похмурко спочатку хотів втекти з Веселунії, світ за очі. Йому було соромно за те, що він зробив, але не вистачало духу вибачитися перед феєю. Але потім він передумав йти і купив собі найбільші навушники. Тепер, коли всі мешканці Веселунії радіють, шумлять і веселяться, дядько Похмурко одягає навушники і нічого не чує, сидить сумний і нещасний, і сам себе жаліє.