
В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно …

В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно …

Вийшла киця у садочок,
Лапки обтрусила,
Раз пройшлася коло хати,
На порозі сіла.
Розчесала довгий хвостик
(От же чепуруха!),
Трохи лапку полизала І помила вуха.
Миє шийку і животик,
І …

Що з весною настає?
— Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
— Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
— Ніжні проліски малі.
А що пнеться …

Ой, летіли три ворони
Всі підряд,
Побачили на ставочку
Жабенят.
Закричали три ворони:
«Кра! Кра! Кра!»
Полякались жабенята:
«Ква! Ква! Ква!»
Пострибали у водицю
Стриб, стриб, стриб!
Полякали у ставочку…

Було це дуже-дуже давно, ще за тих часів, коли на нашу Україну злі татари нападали, міста й села грабували, а людей нещасних у полон забирали, на тяжкі муки, у злую …

Ой, хто там? ой, хто там?
Кому яблучка дам?
А хто кращий за всіх,
Тому дам ще й горіх.
Ой, ти, кицю, постій,
То горішок не твій,
Він на гілочці …

На вулиці метелиця
“Гу-гу-гу!”
Біла баба зажурилась
У снігу.
Сидить сама-самісінька,
Мов жива.
Отакенна здоровенна
Голова.
Заховала свої ноги у снігу.
Вітер руки одриває: “Гу-гу-гу!”…

Ой, хто бачив,
чи ні?
Утік песик
Мені.
Оттакенький
Малий,
І усенький
Рудий.
Білі вушка і ніс
І ще й бубличком хвіст…

Ой, Рятуйте!
Поможіть!
Де тут лікар?
Покажіть!
Моя лялька
впала з ліжка,
Одірвала
Собі ніжку,
Треба ніжку їй пришити,
Щоб могла вона ходити.…

Їде коник
Гі-гі-гі!
Везе дітям
Пироги
Білі та пухкенькі,
Солодкі, м’якенькі.
Ой, гоп!
Гі-гі-гі!
Розсипались пироги!
А мишка шматочок
Потягла в куточок.
А киця скоринку
Сховала у скриньку.
Діти клопіт …

Цок-цок!
Молоток!
Розірвався
Чобіток.
Гуляти ходили,
Підківку згубили.
А шевчик те знає,
Чобітка зладнає,
На те й молоток.
Цоки-цоки-цок!…

От, недобрі черевички,
Завжди лізуть до водички!
Неслухняні вони дуже,
Все шукають де калюжі…
Хлюп! Та хлюп! І вже брудні, –
Горе мамі і… мені!…

Ходить гусочка: “Ге-ге:
Нема кащої ніде,
Ні у місті, ні в селі,
Ні у нашому дворі!
Я біленька, я пухка,
В мене лапка ось яка,
І на нашомуу ставу
Як …

“Ой, метелику швиденький!
Почекай мене миленький!
За тобою все ганяю,
Та ніяк я не спіймаю.
Чом від мене утікаєш,
Чому ближче не сідаєш?”
“Ой, ти хлопчику хитренький,
Не дури мене …

Ходить кізка
По містку,
Та все ніжкою
Тупу!
“Ось, яка я! Ось яка!
Не боюся я вовка!
Не чіпає хай мене,
Бо штурхну ріжком, біг-ме!
Куцим хвостиком трусь-трусь!
Я нікого …

Тірі-тірі-тірі-тірі!
Маю лапок аж чотири!
Хвостик довгий і як пух,
Ще й рудесенький кожух.
Тірі-тірі-тірі-річки!
Бистрі очі у лисички,
Зубки гострі, як шпички,
Їх бояться малючки.…

Ой, так, таки-так!
Біля річки сидить рак,
На траву схилився,
Тяжко зажурився.
А муха летіла,
Рака зачепила.
Рак мухи злякався,
В річку заховався.…

Співа мушка: “Зум!
Такий мені сум!
Не знаю, де сісти,
І шо мені їсти…
Мене виганяють,
Двері зачиняють…
Люди добрі, нум,
Пустіть в хату, зум!”…

Прийшов півник на подвір’я,
Настовбурчив своє пір’я,
Стриб-стриб на тинку:
Гляньте всі! Ку-ку-рі-ку!
А Бровко із буди: “Гав!”
За хвоста його піймав…
Біжить курочка: “Ко-ко,
Віддай півника, Бровко!
Бровко півника …

Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб.
Отакий товстезний,
Отакий грубезний,
Бриль на голові,
А нога в траві.
Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб.…

Курочка чубата
Вивела курчата,
Та аж сім.
“Ходімо гуляти,
Хробаків шукати,
Каже їм.
І усі рядочком
Диб-диб біля квочки
У садок.
Зиркає чубата:
“Чи всі …
Опис автора поки що відсутній.