Вірші Сашка Дерманського — Сторінка 3

Зайченятко зветься просто —
Довговухокуцохвостик.
Гарне й прізвище у нього:
Куцохвостодовгоногий.

Зайченя поміж грядок
Надкусило огірок,
Ще й редиску, ще й морквинку,
Ще й пузату капустинку.

До матусі зайченя
Бігло …

Я заявляю відверто і прямо:
В мене секретів немає від мами!
Втім, раз на рік – на матусине свято –
Є від матусі секрет в нас із татом.

В чім …

Мамо, добре, що ти є –

Ніжне сонечко моє!

Від твоєї теплоти

Так і хочеться рости….

Найгарнішу, найдобрішу –

Я люблю тебе найбільше!

І коли дорослим стану,

Теж любить не …

В кози Марусеї сім’я невелика:

Дочка старша Марфа,

А в неї сестричка,

Марійка грайлива,

Що пустощі любить,

А в тої Марійки

Сестричка є Люба,

Що все заглядає

В маленьке люстерко,…

Нічка місячна. Зорить
За вікном мороз тріщить.
В хаті діти сном сповиті,
Сніговик в дворі не спить.

Двері в хату заступає,
Зиму в хату не пускає,
А хурделицю з югою…

Гудуть джмелі

По всій землі,

Гудуть великі

Та малі.

По сонцю

В кожному крилі –

Це тепле літо,

Тепле лі……

Крокодил – страшне ледащо!

Має іклів цілу пащу,

Та щоранку й проти ночі

Сам їх чистити не хоче.…

Бурмотіло ведмежатко:
– Скоро виросту, як татко, –
Стану дужий і великий,
Видерусь на верх осики.…

Став грибочок на пеньочок,
Вигляда з – під картуза:
– Жоден дощ мене не змочить,
Не страшна мені гроза.…