Вірші Оксани Кротюк — Сторінка 2

Ой, подушечко боката,
М’якенька, пухова,
Через тебе прикрість має
Першокласник Вова.
Це ж ти його не пускаєш
Вранці на уроки,
Це ти йому ніжно пестиш
І вушка, і щоки.
Ой, …

На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не …

Струсила грушка листя шерехке.
Струсила і, зажурена, зітхає.
Бо дощ осінній все іде та йде,
А в неї одежини вже немає.
По листі мокрому, як сірий корабель,
Пройшов їжак. Задумався, …

У котика Мурчика мама кицюня,
В цапочка рогатого мама козуня,
В лошати маленького мама конячка,
А в цуцика, всім це відомо, собачка.
У кожного з них мама тільки одна,
І …

Сніг сріблиться на морозі,
Їдуть зайчики на возі,
А за ними бричкою –
Сірий вовк з лисичкою.
Всі гуртом везуть ведмедю
Діжку липового меду.
Стали. Стукають в барліг.
А ведмідь …

Підбиває мама листяну перину:
– Укладайся спати, мій маленький сину.

Зажурила осінь золоту діброву.
Вітер нам співає пісню колискову.

Вже поснули бджоли, мушки і жуки.
Сплять сусіди наші – сірі …

Як то добре в світі жити:
Татка з мамою любити,
З бабцею садити квіти,
Рибу з дідусем ловити,
Мати песика малого,
Не жаліть йому нічого,
Вчасно з песиком гуляти,
В …

Слон купив собі краватку
У велику жовту цятку,
А маленьке слоненя
Приміря її щодня.
Хоче бути слоненятко
Ну точнісінько як татко.…

У сувій згорнувши
Зоряний серпанок,
На луги зарошені
Опустився ранок,
Тихо опустився,
Оповив усе
І понад рікою
Коника пасе.…

Зайшло на літо. Cяють роси,
Духмяно піняться бузки.
Іще далеко до покосів,
І жито квітне залюбки.

Зелений коник поміж стебел
На скрипці стиха награє.
І попід саме синє небо,
Нагрітий …

Поросятка дружно втрьох
Риють хід з хлівця у льох:
– Рох, рох, рох!
В льосі, звісно, є доволі
Й буряків, і бараболі.
Та маленькі поросята
Джему хочуть скуштувати,
Бо бабуня …

У нашого зайчика
Не вуха, а вушечка,
Не лапи, а лапоньки,
Не хвіст, а хвосточок.
Він у нас не сірий,
А лиш-бо сіренький.
Отакий наш зайчичок,
Бо іще маленький.…

Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.…

Хмари грізно насупились,
З неба сіється дощ.
Вся левада захлюпалась –
Зійде щавлик на борщ.
Позбігалися зайчики,
Стали дощик хвалить:
– Поливай, поливайчику! –
Будем борщик варить.…

Вереда малий Романко
Не їсть кашу-манку зранку.
Мама просить: – За бабуню!
За татусика! Дідуня!
А Романко: – Ой, не тре-еба!
Хай самі їдять за себе.
Ти купи цукерок їм …

В перукарню йде лев-татко
Із маленьким левенятком,
А воно пручається,
Стригтись не збирається.
Каже: – Хай до перукарні
Ходять пані модні й гарні!…

Маленькі єноти розучують ноти —
Музику люблять маленькі єноти.
Кажуть: — Не хочемо їсти і пити —
Тільки співати і ноти учити.…

Ось маленьке мавпенятко.
В нього мавпи мама й татко,
Мавпи бабці й дідусі,
І сусіди геть усі.…