Вірші Миколи Побеляна — Сторінка 2

Собі поживу на підлозі
Шукала мушка золота
І ненароком зачепила
За лапку сонного кота.
Мурко розгнівався на мушку:
Її по хаті скрізь ловив —
Вона втекла, а котик чашку
Й …

Біжить дорога під колеса
Мого нового “Мерседеса”…
Я натискаю на педалі
І мчу вперед все далі й далі,
Й співаю пісеньку просту,
Що незабаром підросту:
І буду вищий, чим колеса…

Дві зірочки, мов братик і сестричка,
У темнім небі розтулили вічки…
Промінчиками світлими дзвенять,
До хлопчика малого гомонять…
В них батько — сонце, світлий місяць — мати,
Що будуть вічно …

Котик виїв кашки мисочку
Й спати проситься в колисочку…
Завітала ніч до хатоньки,
Наказала всім нам спатоньки…
Над колискою схилилася,
Хто не спить ще, — подивилася…
І стуляє котик віченьки,…