Вірші українських поетів — Сторінка 78

Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб!
Отакий товстезний,
Отакий грубезний,
Бриль на голові,
А нога в траві.
Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб.…

Вчора з школи дітвора
В ліс ходила пішки:
Хто опеньок назбирав,
Хто нарвав горішків.

Я ж усіх перехитрив —
Хоч ходив потиху:
В кошик я збирав гриби,
В пазуху — …

Зайчик щулився в кущах,
Бо напав на нього страх:
Жовтий лист зашелестить —
Зайчик зиркне, затремтить.
Жолудь з неба упаде —
Зайчик вушками пряде.
Захитається трава —
Охне зайчик: «Це …

Вийду я гриби збирати —
Знаю, де вони й які,
Де лисички, де маслята,
Де товсті боровики.

А біленькі печерички —
Так не треба і шукать:
Від горбочка аж до …

Ми ходили по гриби —
Цілий день збирали!
Сироїжки, маслюки
В кошик нам попали.

І опеньки на пеньках —
Жовті та свіженькі —
Не минули наших рук,
Бо ми проворненькі.…

Киш! А киш, горобчики!
Що таке у вас?
Чом ви розкричалися
Тут у ранній час?

Я вам ось насипала
Зернятко дрібне,
А ви криком будите
Брата і мене?

Бачу, що …

Зайчик з білкою жили,
Як сусіди в лісі:
Перше спало на землі,
Друге — на горісі.

Встане зайчик рано — стриб!
— Добрий день, сусідо!
Я знайшов тут цілий гриб …

– Ой матусенько, скажи,
Де наша Вкраїна?
– Там, де вітер у степу,
Там, де небо синє,
Там, де хати у снігу
Кожну ніч Різдвяну,
І на покуті узвар
І …

Гарні сани, та скривились
На досаду дітворі:
Тільки сядеш – вже й скотились…
Через голову з гори!

В сніг упасти – то не смішки!
А санки гег-ген летять!
І доводиться …

У траві густій, зеленій
Квіточки біленькі,
Дуже схожі на ромени,
Тільки що дрібненькі.
І листочків мало мають,
Ніжки в них короткі…
Ну, та всі напевно знають
Це малі стокротки.…

Вітер взяв сопілку в руки:
«Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?»

Захиталися жоржини:
«Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
Підійми!»

«Шкода часу, — вітер каже,
Підіймать!
Видно, …

Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У …

Іди, дощику, іди,
На городи, на сади,
На траву, на квіти,
Що садили діти.
Щоб травичка підросла,
Щоб квіточка розцвіла,
Щоб дітки маленькі
Росли здоровенькі!…

Тане сніг, течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні, як шовкові,
Ясно дивляться з гілок
Котики вербові.

 …

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я …

Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі.
Ми — волошки, наші квіти
Голубіють на полях:
При дорозі, в просі, в …

Бо ми квіти — ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
Нас не люблять хлібороби,
Бур’янами нас зовуть,
А діткам ми …

Один бузок ось під вікном,
А другий біля ґанку.
Один синенький, а отой
Біленький, як сметанка.
Обидва ніжні, запашні,
Аж дух вам забиває,
І кожна гілка, як букет,
Із листя …