Вірші українських поетів — сторінка 4

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця: — Что? Чево? Я нє …

Баба сердиться на внука:
— Ох же ж оглашеппе…
Харя, чуєш? Повернися!
Харя, йди до мене!
Біля баби зупинився
Молодий мужчина.
— Що за слово? Що за «харя»?
Це ж …

Піп спитав у давній школі
Учня-здоровила:
— Хто сотворив тебе, сину?
— Мати народила.
— Сотворив хто, я питаю,
Що верзеш, дурило?
— Сотворив, напевне, батько,—
Мовив здоровило.
— Бог …

Мама ввечері прийшла
З поля, Із прополки,
А назустріч їй біжить
Стрибунець Миколка.
Стерегло город і сад
Цілий день хлоп’ятко.
— Ну, синочку, як діла?
— Мамо, все в порядку!…

— А ти, тату, в школі вчився?
— Учився, Сергійку.
— А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
— Було таке, траплялося…—
Хлопчик засміявся:
— Тоді мама правду …

Разом з мамою і татком
На канікули в село
Кучеряве хлопченятко
До бабусі прибуло.
І до чого ж здивувалось
Городське те хлопченя,
Як на вулиці уздріло —
Що б ви …

Підшукав собі Микита
Дачку невеличку
З добрим садом-випоградом,
З виходом на річку.
Через тиждень «Жигулями»
Прикотив Микита.
Прибули з ним три синочки
І жона Улита.
Як сипнули ті синочки
До …

— Де взялися ми? — онуки
Спитали в бабусі.
А бабуся пояснила
В старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті,
Тебе в бараболі,
Тебе знайшли під вербою,
Тебе — на …

— Лягай спати вже, онучку,—
Дід говорить басом.—
Я, як був таким маленьким,
Лягав з курми разом.
А онучок здивувався:
— Як же ви там спали?
Як ви з сідала, …

Зібралися якось гості
В Козолупа Мини,
Випивали, відзначали його іменини.
Вийшов Мина із-за столу,
Взяв за руку тітку
І пустився вибивати
Громову чечітку.
Раптом хлопчик-п’ятиліток
Вскочив у кімнату:
— Там …

Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, тату, бив твій тато?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а тата твого …

Дивлюся я телевізор.
Виступа мужчина,
А за ним – великі букви
НОВА УКРАЇНА.
Після нього другий, третій
З жаром молодецьким
Викладають кислі мислі
Суржиком донецьким.
Що ж це, браття, за …

На кичерах сивасті трави, 
черлений камінь у ріці. 
Смолиста ніч, і день смуглявий, 
немов циганка на лиці…

І куриться із квітів запах, 
немов з люльок барвистих дим. 
Дрижать ялиці в …

Росте хлоп’я, мов кущ малини, 
підкови на шляхах дзвенять.
Ось ластівки в книжках пташиних 
записують початок дня.

Запрягши сонце до теліги, 
назустріч виїду весні. 
Окриленим, хрещатим снігом 
співають в квітні …

Крилатий вітер, дужий вітер, 
що зорі, листя й ластівки несе, 
сп’яняє серце. Ех, летіти 
в зелений квітень, в синь пісень! 

Піднявся день, мов олень з кручі,
ніч відпливла, мов корабель.…

Мій брат — кравець хлоп’ячих мрій, 
зішив з землею небо.
Горять хустки у крамарій, 
немов стобарвний гребінь.

Співають теслі, бубни б’ють. 
Розкрию таємницю: червоне сонце продають 
на ярмарку в Горлицях. …

Схилились два самітні клени, 
читаючи весни буквар, 
і знов молюсь землі зеленій 
зелений сам, немов трава.

Оброслий мохом лис учений 
поетику для кленів склав. 
Співає день, співають клени, 
лопоче сонячна …

За вікнами день холоне,
У вікнах — перші вогні… 
Замкни у моїх долонях 
Ненависть свою і гніві 
Зложи на мої коліна 
Каміння жорстоких днів 
І срібло свого полину 
Мені поклади …

Ой, не знаю, що то за причина –
Переходжу обережно вулицю,
І весь час до мене радість тулиться, 
Як безжурний вітрогон-xлопчина.

До міського руху ми не звикли,
А хлопчина рветься, …

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби — спокійний і суворий,
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене — у …

День прозорий мерехтить, мов пломінь, 
І душа моя горить сьогодні.
Хочу жити, аж життя не зломить, 
Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато.
Та ніхто з …

Василеві Куриленкові

Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, 
І жах ночей, що затискають плач.
Ти, зраджений життям, яке любив так палко, 
Відчуй найглибше, але все пробач.

Здається, падав сніг? …

Л. Мосендзові

Ти б дивувався: дощ і пізня ніч,
А в мене світло і вікно нарозстіж.
І знов думки, і серце у вогні,
І гостра туга у невпиннім зрості.

Твоє …

Це буде так: в осінній день прозорий 
Перейдемо ми на свої дороги.
Тяжке змагання наші душі зоре,
Щоб колосились зерна перемоги.

І те, що мрією було роками,
Все обернеться в …