Вірші українських поетів — Сторінка 111

– Щось годинник, – каже тато, –
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати,
Мабуть, запилився…
– Звідки взятись тому пилу? –
Мовила Галинка. –
Я ж годинник з милом мила:…

Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб  не запізнитись
На  урок  йому!…

– Чому це ти подряпаний?  –
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
– Та я ж купав кота!
–  А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого…
– Еге, …

Еники-беники, еники-беники,
Мама зварила ліниві вареники.
Мурка з-під столу нявкнула «няв!» —
Я їй лінивих вареників дав.

Боже мій милий, що з нею сталось:
Мурка весь день по підлозі качалась,…

Гуска з гускою до качки
Йшли й казали:
— Ми лякачки!

— Ти лякачка!
— Й ти лякачка,
бо удвох ідем до качки.

А якби ми не лякачки,—
по одній …

Сумно і весело, сльози і сміх…
Зелено, любо і сіється сніг…

Зимно становиться… трави й квітки
Хутко вбираються в білі свитки.

В хустках всміхаються личка жоржин,
В смушки сховались корали …

«Вивірка, вивірка плига вгорі!..
Онде праворуч, за гілкою, — гляньте!
Що вам — не видно?.. Та осьдечки станьте!
Вивірка! Швидше сюди, школярі!»

З криками, гиками діти біжать…
«Вивірка?! Де ж …

Вітер носиться, літає,
Топче луки і поля,
Жовті трави пригинає,
Лист зриває із гілля.

То скирти, стоги розносе,
То у сурми загуде,
То в безсиллі заголосе
І до скелі припаде.…

Завтра, завтра підем в поле,
В школі кинемо книжки,
Цілий день ми проспіваєм,
Як співають там пташки.

І ромену і волошок
Повні поли нарвемо,
На межі з квіток пахучих
Ми …

Жене гусей маленький хлопчик,
Жене на луки, на поля;
Гелгочуть гуси, шкутильгають…
«Гиля, гиля, гиля, гиля!..»

Аж ось спинились гуси білі
І став угледіли здаля,
Забили крилами, знялися…
«Гиля, гиля, …

Два хлопчики на ставочку
Ловлять рибку в холодочку,
Золотеньку і срібненьку,
І велику і маленьку.

Прийшла мати рибку взяти,
На вечерю їх позвати,
А хлопчики і не чують,
На рибоньку …

Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану,
На крилечках, вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.

Як достигне житечко на лану,
Прийдуть люди жатоньки ярину,
Блискавками косоньки заблищать,
Золотими кобзами …

Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце …

В небі жайворонки в’ються,
Заливаються — сміються,
Грають, дзвонять цілий день
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.

Ось вони на землю впали,
Щось шепнули …

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.

На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску…
Швидко буде земленька…

Тануть,
В’януть
Сніги, —
Як крізь хмари летючі
Гляне сонце блискуче.
Усміхнеться в привіті,
Розіллється в блакиті.
Тане сніг,
В’яне сніг,
Гине.…

Спи, мій малесенький, спи, мій синок…
Я розкажу тобі безліч казок.

Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!
Спи, моя пташко, то вітер завив.

Стогне і виє уже він давно,
Б’ється …

Звідкіль гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, …