Вірші Грицька Бойка — Сторінка 4

Я ведмедиків взяла,
Посадила до стола,
Стала медом частувати:
– Пригощайтесь, ведмедята!

А ведмедики сидять
І нічого не їдять:
Скуштувать медку охота –
Та відкрить не можуть рота.…

Окунь риб в ставку ковта,  –
Проковтнув би і кита!

Та хотів чи не хотів, –
А нема в ставку китів!…

Хвіст трубою, спритні ніжки –

Плиг із гілки на сучок! –

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї й очі, мов горішки,

Кожушинка хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки, …

Мила милитись
Не вміла,
Мила мило
З рук не змила.
Мама милила
Уміло,
Мама з Мили
Змила мило.…

Смаженю
Смажив,
Смажив
Саша,—
Замість
Смажені
В Саші
Сажа!…

У кухара
Валерика
Розварились
Вареники.
Розварились
Вареники…
Варениці
В Валерика!…

Ніч не спали
Сиченята,
Полягали
Ранком  спати.

— На добраніч!
Каже сич,
Бо  в сичів же
ДЕНЬ — ЦЕ НІЧ.…

— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?

— Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.

Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра —
І чкурнула,
Дременула
Із двора.…

Став говорити
Осел свині:
— Люблю я  квіти,—
Вони смачні!

Свиня ослові:
— Хро-хро! Авжеж!
У них чудове
Коріння теж!…

Веселі рибки
Пливуть у зграї,
А раченятко
У них питає:

Куди зібрались
Ви косяками?
Йдем до рибалок
За черв’яками!…

Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
— От якби зловить мені
Карася в сметані!…

Чому цуцик у муці?
Він хотів спекти млинці

Та собача вдача
Дуже нетерпляча:

Лиш розбовтав тісто —
З’їв його все чисто!…

Малий  горобчик у дворі
Хвалився всім на втіху:
— Злякав я півня на зорі,
Цвірінькнув — і під стріху!…

Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.

Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!

А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не …

Грак стоїть під тином
В сіні по коліна
і своє співа:
— Карр!.. Хіба ж це сіно?
Карр!.. Хіба ж це сіно?
Це ж суха трава!…

— Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
— Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!…

— Ну що ти наробила?
На платті все чорнило!
В чорнилі скатертина,
Панчішки і хустина…
— А що?—мала питає
Чорнила більш немає?…

Ой, весела
Василинка,
Василинка-
Веселинка.

А Маша,
Мов кваша:
Кисне й кисне
Маша!…