Вірші та поезія для дітей — Сторінка 87

Неслухняний язичок

Мене за довгий язичок

батьки поставили в куток.

Поклявсь я татові і мамі

язик тримати за … .

Мабуть, в куток я знову стану:

заліз язик мій у …

Колискова від котика

Ми з тобою нерозлучні цілий день.

Проспівали, мабуть, більше ста пісень.

Ми награлися ляльками і м’ячем,

Ще й на вулиці промокли під дощем.

Потім квітів назбирали на …

Слово незабутнє

Україна! Слово незабутнє.

Ти моє минуле – славна Русь.

Ти моє сьогодні і майбутнє,

Бо твоїм я іменем зовусь!

* * *

Рідний край

Красивий, щедрий рідний край…

Наша планета – Земля,

Щедра вона і багата.

Гори, ліси і поля –

Наша домівка, малята.

Сонечко рано встає,

День промінцями засвітить.

Все на планеті – твоє,

Треба його нам …

У віночку нашім
Різнобарвні квіти –
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,…

Золотим став дуб крислатий.

Дмуть та дмуть прудкі вітри.

І важкі хмарки патлаті

Ллються дощиком згори.

Часом сонечко прогляне.

Та тепла уже нема.

Пролітають дні за днями.

Наближається зима.…

Через поле і долину
В’ється стежечка в’юнка.
Йде до лісу по малину
Гарна дівчинка метка.
Не боїться дівчинка
Лісової тиші.
Он вітрець на гілочках
Пташенят колише.
Он зайчатко бавиться
Нищечком …

Од порога рідного
На усі боки
У життя незвідане
Пролягли стежки.
Підростай, Іваночку!
Впевнено іди
Та поради мамині
Пам’ятай завжди!
Пам’ятай криниченьку,
Звідки воду пив,
Колискову пісеньку,
Котру ти любив,…

Ох і книжка в Гриця:
Соромно дивиться!
Де була вона?
Може, на ній песик
Виспався гарненько?
– Гав. Ні.
Може забруднила
Качечка маленька?
– Кря! Ні.
Може, книжку свинка
Вимила …

Один
В кенгуру сумує син,
Бо у мами він один.
Сумно місяць поглядає –
В нього братика немає.
В мене є сестра і братик,
Нам негоже сумувати.

Два
Ходить бусол …

– Конику, конику Вороний!

Хлопчик я, хлопчик я, ще малий!

Дам тобі сіна я і води.

Візьму тебе я за поводи.

Підем купатися у ставок.

Потім поїдемо: цоки – цок.…

Сам собі сам

Стрибав

Сам собі сам

Упав.

І ніжку

Забив собі сам.

А плаче

-Ой мамо! Ма – а – м!……

Гойдалка – гойдалочка

Гойдає Наталочку.

Гілочка хитається –

Пташечка гойдається.

Веселиться літечко,

Гойда вітер квіточку,

квіточку ромашечку,

а на ній комашечку…

Плаче хмарка дощиком,

Слізками – Марічка.

Плаче сніг струмочками,

Що біжать до річки.

Чистою водичкою

В хаті плаче шибка…

Заглядаю в річку я:

Як же плаче рибка?…

Вітерець прудкий та жвавий

Всім спокою не дає.

Чеше верби кучеряві

І хмарками виграє.

Біга скрізь – далеко й близько,

Хоче бачить, знати все;

То засвище як хлопчисько,

то застогне …

Ми маленькі хлопчики,
наче ті горобчики:
любимо стрибати,
бігати, співати.
Хоч, звичайно, любимось –
часом добре чубимось.
Ділимось, чим маємо, –
так і підростаємо.…

– Ну, горобчики, гайда,
розправляйте крила,
вилітайте із гнізда,
набирайте сили…
А найменший затремтів:
– Я б-б-боюся трішки,
бо за нами із кущів
пильно стежить кішка.…

А

Алла аґрус спритно рвала.
Ягідками смакувала.
Тільки кущик злючий –
Колючки колючі.

Б

Бум-бум-бум! Бам-бам-бам! –
Гарно грає барабан! –
Вушка лиш почують.
Ніжки враз танцюють.

В

Вліво, вправо. …