Вірші та поезія для дітей — сторінка 62

Довгоногі журавлі
Ідуть отак по ріллі:
Диб-диб-диб!

А ворона при стозі
На одній стриба нозі:
Стриб-стриб-стриб!

Далі чапля іде пішки,
Не спішиться ані трішки:
Диб-диб-диб!

А за нею горобці,
Прехороші …

Ой, ду-ду!д Ду-ду! Ду-ду!
На ставочку, на льоду
Бідна киця скаче,
Від морозу плаче:

“Ой, мороз пече, пече
Аж у вушках гаряче
Лапки ж мої милі
Зовсім задубіли.

Вітер виє: …

Люда, Петрик і Оксанка
Сперечалися на ганку,
Хто найкращу маму має,
Хто найбільш все дозволяє.

Петрик мовив: “Годі, Людо!
Хай Галюся нас розсудить…
От її учора ненька
Так сварила все …

Мама! Мама! — гарне слово,
Тільки скажеш — все готове.
“Мамо, кашки!” — кашка є.
“Мамо, чаю!” — вже наллє.
“Мамо, спатки!” — вже роздітий,
І у ліжку і укритий,…

Ці слова, моя матусю,
Завжди в серці маю я —
Мила, люба, дорогуся,
Золотесенька моя!

Ненечко моя рідненька,
Ти мій захист і привіт!
Будь щаслива, здоровенька
І весела много літ!…

До матусі я біжу
З кожною бідою:
Чи то котик не схотів
Гратися зі мною,
Чи згубився м’ячик мій,
Чи упав я з ліжка,
Чи напали комашки —
Покусали ніжку……

В день матусі ми матусю
Нашу рідну привітаєм,
І їй щастя, сил, здоров’я
І літ многих побажаєм.

Нас вона, як сонце, гріє,
І, як мур, хова від лиха.
Нам вона …

Якби я бджілкою була
І крильця ніжні мала,
Я б кожний ранок всі квітки
В садочку облітала.

І в кожній квіточці медок
Збирала б солоденький,
І все б до крапельки …

Прихились, моя матусю,
Прихились близенько, —
Я скажу тобі на вушко:
Ти моя рідненька!

І миліша ти для мене
За усіх на світі,
І тебе я буду завжди
Берегти й …

Гарна ти, матусю,
Добра, люба, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.

І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну
Й рідну Україну.

Буду українка,
Як і ти, матусю,…

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу. Ти знаєш, матусю,
Як я тебе дуже люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду …

Ми зібралися тут в залі
Наших мам усіх вітати,
І я хочу любій мамі
Тут при людях обіцяти,
Що не буду вже ніколи
Неслухняна й вередлива,
Гарно вчитимусь у школі.…

Дякую, матусю,
Дякую, рідненька,
Що була ти завжди
До всіх нас добренька!

І за те спасибі,
Як коли караєш,
Бо ти нас, матусю,
Розуму навчаєш.

Виростем великі,
Будем добрі, смілі,…

Я не знаю, мамо мила,
Що тобі і побажати…
Перш усього — щастя, сили
І здоров’я всім у хаті!

Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила,…

Наша мама — чарівниця,
Вміє чарувати:
Візьме голку, візьме нитку
І кусочок вати,
І дивись — уже у неї
Біле ведмежатко,
Або зайчик довговухий,
Або козенятко.
А, буває, наша мама…

Наша матуся хворенька —
Ручки, голівка болить,
З ліжка ж устала, бідненька,
Щось нам поїсти зварить…

Мамо! Не треба вставати!
Ти не турбуйся — лежи!
Що і коли готувати,
Ти …

Мамо люба, мамо мила,
Звідки в тебе стільки сили,
Щоб усіх нас доглядати,
Одягати, годувати.

Приголубити, навчити,
Як посваримось, мирити?
Ще й співаєш нам пісень,
Як та пташка, цілий день!…

Мамусенько, голубонько,
Ти ж моя єдина!
Я до тебе все тулюся,
Мов мала дитина.

Ти ж усе мене голубиш,
Сонечком взиваєш,
Все для мене, а про себе
Завжди забуваєш.

Як …

В нас чи за морем, —

Хтозна, забувсь, —

Жив собі  зайчик

Трус-боягуз.

Вовка боявся,

В ліс не ходив…

В нас чи за морем —

Жив.

Скаржився заєнько:

Був собі.…

Ніжився кіт,

Край воріт,

Грів на сонці живіт.

Враз із двору в хлівець

Залетів горобець.

— Цвір-цвірінь,— цвірінчить.

Кіт підкрався

І  вмить

Спритним рухом ловця

Упіймав горобця.

— Ну,

сказав …

У хатині біля гаю,—

Чи давно, чи ні — не знаю,—

Не велика, не мала,

Катря-дівчинка жила.

Очі сині, брови русі,

Жовта стрічечка в косі.

Та чомусь ота Катруся

Не …

І

ЩО БУЛО В ЗООСАДУ

Виходить з дому Гриць Комар

Гуляти після школи.

Ви ще таких, як цей школяр,

Не бачили ніколи.

Він зразу хлопчиків побив,

Дівчат смикнув за коси,…

Де шумить сосна крислата

Край дзвінкого джерела,

Там ведмедиця кудлата

Із малятами жила.

Двоє менших ведмежаток

Ще й ведмедик — старший брат.

І любила дуже мати

Неслухняних ведмежат.

Умивала на …

— Ти знаєш що, — сказав байбак

Дружкові-ховрашкові. —

Чого нам треба жити так —

В степах, а не в діброві?

Десь, кажуть, є ліси й гаї,

А я і …