Українські народні казки — Сторінка 14

Всі твори

308 works in catalog

Як лев утонув у колодязі

Давним-давно колись у дрімучих лісах появився лев, та такий величезний та грізний, що, бувало, як,заричить, так усі звірі тремтять, як осикове листя. А як побіжить, бувало, на роздобичу, так усіх, …

Як вовк гусям грав

Раз іде собі лісом вовк, опустив голову до землі і нюхає, і дивиться кругом, чи нема десь чим поживитися; а такий голодний, що вже ледве на ногах держиться.

Враз, на …

Лев і комарі

– Спасибі богу, що я такий дужий вдався, нікого на світі не боюсь! Не так, як он ті нікчемні комарі; всякий його роздавить, і вони всіх бояться.

Комарам досадно стало, …

Мурашка і голуб

Одна мурашка лазила у дворі, шукала чим би поживитися. Посеред двору стояла полив’яна миска з водою. В тій мисці стирчала соломинка; один кінець її доторкався до води, а другий стирчав …

Бравий заєць

Іде заєць, зирк — аж стоїть бутель горілки… Напився до нестями, ліг та й спить.

Аж ось іде лисиця. Зраділа вона, що і напитися можна, і закусити є чим. Але, …

Вовк та вовчиця

Розмовляли одного разу вовк з вовчицею.

— Погано тобі, вовче, живеться, — каже вовчиця.

— Чому? — дивиться на неї вовк,

— Ти все по кущах ходиш, від людей ховаєшся.…

Про горду качку

Одна качка плавала по воді. Аж надбіг лис.

«Добрий день, качечко!» — каже лис. «Здорові були, добродію! Що там нового скажете?» — «Та не маю коли, бо біжу з села, …

Циганський діамант

Циган на голій толоці лежав порожнім животом до сонця і думав, як би то йому смачно пообідати. Тяжко мучила його та єдина думка, але не задурно: схопився на ноги і …

Мудра баба

Ішла одного разу дорогою стара баба. Побачила на землі тачку, підняла, подивилась. А в тачці – гроші. Подумала собі баба так; «Не візьму я цих грошей, бо гроші – гріх …

Бичок – розумник

Був собі бичок. Кажуть, мав він великий розум. Раз зайшов бичок до саду і здивувався, що на деревах ростуть яблука і груші, а на землі гарбузи. І задумався бичок, дивлячись …

Золоторогий віл

У одного дідича була велика череда. В тій череді був віл, що мав золоті роги. Його завжди пас найвірніший дідичів пастух Стефан. Дідич наказував:

– Пильнуй, Стефане, мого золоторогого вола, …

Лисиця та горобець

Якось злетів з дерева горобчик на землю, бо знайшов дрібне насіннячко поклювати, та незчувся як лиска з-за куща хап, та й ухопила його за хвостик.

Вхопила, держить у пащі, та …