Казки українських письменників — Сторінка 49

Йшла Оля із школи, йшла і навколо поглядала, калюж не помічала та й промочила собі ноги. «Треба помалу йти, щоб панчішки висохли, а то бабуся мокрі ноги побачить — сердитися …

На лісовій галявині, під кущем ліщини, розцвів дзвіночок.

— Дзінь-дзінь-дзінь,— заспівав він радісно,— добридень!

І всі оглянулися на нього: й біла берізка, і руда білочка, і червоний гриб-мухомор, і зелений …

Повіяли холодні вітри, наближалася люта зима. Зграя шпаків зібралась летіти в теплі краї.

— Ой,— сказав старий Чивик,— та й надокучило мені щоосені літати за море. Втомишся, змучишся, хоч би …

Давно-давно жив у Китаї старий мудрий лікар Ян Цзо-цзінь. Багато людей вилікував він на своему віку. Одному допомагав ліками, іншому — мудрою порадою, і не було в країні людини, яка …

Веселого літнього дня ходила по подвір’ї квочка Рябушка і скликала своїх малят.
Десятеро пухнастих жовтих курчат бігли до неї, лише найменше, з сірими, наче брудними плямами на крильцях, одверталося, удаючи, …

Трапилось мені одного разу проїжджати через село Правдиве. І розповів мій візник, чому це село так зветься.

Жив край села швець, дід Микита. На сто верст навколо не було такого …

Давно-давно це було. На лісовій галяві сонячного літнього ранку розцвіло багато красивих квітів. Тихо гойдалися від легенького вітерця скромні білі ромашки, веселі сині дзвіночки, гордовиті барвисті тюльпани.

Та найкращою серед …

Жила край села бабуся Ганнуся. Була вона старесенька, низесенька і весела-весела.
Коли спитає хто її, чому вона завжди така весела, відповідає старенька;

— Тому я весела, що вмію кисіль-весіль варити.…

Жила собі дівчинка Катя, у неї була мама. Катя ляльками бавилася, мама малюнки малювала.

Різні малюнки: і квіточки, і кружальця, і зірочки. А за тими малюнками на великій фабриці тканини …

Жив собі Ігор, до роботи млявий, до їжі меткий. Почне його жінка вранці будити:

— Вставай, Ігорчику, сонечко он як високо піднялося

Позіхне він, перевернеться на другий бік і одкаже:…

Стояв собі над річкою невеличкий лісок. Росли там усякі дерева – дубочки, берези, вільхи, осики, сосни і ялини. Були ті дерева ще не дуже старі, але на них так багато …

Насипали Туся з Лялею у садочку крихіт для пташок, а самі на ґаночку заховались і дивляться, хто прилетить.
Перша прилетіла синьогруда Пташка. Пострибала, пострибала, поїла крихіток і защебетала:

— Кві-тень! …

Жив собі в лісі маленький зайчик. Був він ще молоденький і зовсім, зовсім сіренький. І з того він був дуже задоволений: біжить, бувало, по полю — земля сіра, колосочки жовті …

У хатці недалеко від річки жили собі дві маленькі сестрички, старшенька була білява, і звали її Ляля. А меншенька сестричка мала чорні косички й малого котика Котуся, і звали її …

Було це дуже-дуже давно, ще за тих часів, коли на нашу Україну злі татари нападали, міста й села грабували, а людей нещасних у полон забирали, на тяжкі муки, у злую …

П’єса – казка на три дії, шість картин

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Котигорошко  Іван — хлопчина років дванадцяти.

Степан— його батько.

Катерина— його мати.

Оленка— його сестра.

Вернидуб—

Вернигора —

Крутивус —…

В одному місті жило багато злих людей. Точніше, колись давно це було звичайне місто із звичайними людьми. Зустрічалися серед них і злі, але добрих було більше.

В цьому місті також …

Жив-був Вітер. Він був таким сильним, що зривав і ніс капелюхи у перехожих, гнув або навіть ламав дерева, лякав людей, птахів і тварин.

Тому його боялися і в місті, і …