Як собака собі друга знайшов
Колись давно-давно жив собака у тайзі сам-один. Прикро зробилося йому. «Недобре жити одному,– думає собі,– От коли б знайти когось найсміливішого, найдужчого! Я б став йому другом…»
І пішов собака …
Колись давно-давно жив собака у тайзі сам-один. Прикро зробилося йому. «Недобре жити одному,– думає собі,– От коли б знайти когось найсміливішого, найдужчого! Я б став йому другом…»
І пішов собака …
Жив на світі страшний ведмідь. Був він царем усіх звірів у великому лісі. Але прийшов час постарів ведмідь, не може навіть лапою поворухнути. І почали йому докучати миші. Сну та …
В обідю пору, обливаючись потом, тягнув старий кінь важкого воза, а маленький песик біг поруч, ховаючись від спеки у тіні від воза, і голосно гавкав.
Надвечір кінь ледве дочвалав до …
Одного разу сорока наказала своїм маленьким пташенятам:
– Ви вже дорослі й самі маєте добувати собі їжу.
Сказала так і полетіла разом з пташенятами до лісу підживитися. Проте в лісі …
Була колись дівчина-сирота. Люта мачуха цілісінький день лаяла її, ганяла, передихнути не давала. Тільки й чула сирітка:
– Ану, біжи туди! Ану, зроби оце!
І так з раннього ранку до …
Коли це було, коли саме жив Будамшу,– ніхто гаразд не знає. Одне відомо: ніколи нічого Будамшу не мав. Мав тільки Будамшу невеличкого килимка, на якому спав, мав терлика-халата із цупкої …
Жив у давнину вузькоокий хан Олзой. Жив-байдикував, бо хіба ж годиться ханові щось робити?
Одного разу знічев’я наказав він оповістити всіх своїх підданців:
– Хто вигадає таку небилицю, щоб я …
В давнину жив на світі бідняк. Був у нього син, звали його Занданом. Коли Зандан підріс, батько йому каже:
– Іди, сину, походи по світу, повчись у людей. Може, чогось …
Жив колись у нашому степу чоловік з чудовим ім’ям Наран-Герелте – а це нашою бурятською мовою означає «Променисте сонце». Була в нього дуже розумна донька, яку звали Наран-Сесег – «Сонячна …
Колись жив пастух, і мав він трьох синів. Два старших сини були розумними, а третій, наймолодший, був дурником. Звали його Бадмою. Старші брати завжди потішалися над ним. Що б він …
Колись у давнину жили-були бідний пастух зі своєю дружиною. Народився у них син, і назвали вони його Абідою. Хлопчик ріс не щодня, а щогодини.
І виріс Абіда дужим і хоробрим …
Якось миша потрапила в капкан. Бачить, іде лісом лев. Благає миша лева:
– Послухай, леве, допоможи мені. Може, і я тобі в пригоді стану.
– Не знаю, чи згодишся ти …
Колись, у давнину, жив, кажуть люди, розумний хан. У цього хана був один-єдиний син.
Думає хан: «Серце в мого сина начебто не лихе, та розум невеликий. Коли я вмру, як …
Жили-були брат і сестра. Тяжка доля випала їм. Батько і мати померли, і дітям довелося ходити по дворах, збирати недоїдки, тим і харчуватися. Хоч і важко жилося бідним сиротам, але …
Жив колись дуже бідний чоловік. Усе своє життя він гнув спину на багатіїв. І дружина його наймитувала в багатіїв, вичинювала шкури, доїла корів. Народила вона дочку й занедужала.
Звернувся бідний …
Колись у давнину жив собі пастух. І була в нього дочка, негарна з лиця, але серце мала дівчина добре. От помер пастух, і залишилася дівчина жити у родичів. Родичі були …
Давним-давно жив собі багатій. Був у нього наймит. Дев’ять років працював наймит у багатія, але й досі був у нього в боргу. Не мав бідняк ні худоби, ні навіть пса.…
Колись давно-давно в одного хана випасав коней дуже гарний, роботящий табунник. Далеко линула про нього слава і не лише тому, що викохував він добрих, міцних, бистрих коней, а тому, що …
Жив самотою у давні роки один бідний хлопець-сирота; звали його Янгут. Нікого й нічогісінько в світі в нього не було: ані рідних, ані юрти, ані худоби. А на прожиток собі …
Жив-був на світі бідний сирота Няня-Хубун. Ані батька, ані матері, ані навіть родичів у нього не було. Змалечку випасав Няня-Хубун вівці у багатія й ніколи не знав відпочинку.
Господар частенько …
Колись давно-давно жила на світі дівчина Хонхінур. У неї було двадцять сім брязкалець. Жила дівчина на березі золотого озера, на грудкуватій землі.
Прийшла якось до Хонхінур лисиця й каже:
– …
Зібрав колись журавель птахів
З усього білого світу. Захотілося йому стати їхнім володарем – пташиним ханом. Позліталися до нього всі птахи, окрім однієї найменшої пташечки. Звали її Буксергін. Гарнесенька така, …