Байки для дітей — Сторінка 32

Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим
Просвітити очі.
“Не вміє ж …

Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…

Заснув лакей коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити –
Бідний пробудився…

“Ой питоньки, ой …

Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.

Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.

Задивились на ті вуса
Ляхи-мосціпани.
«Що б …

Привіз дідич раз на свята
І зі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.

Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
“Ото,— каже,— мій синочок
Як у школі вчиться!..…

Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила,
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
Іще пара остається,
Де їх приліпити?..
«Ага! – каже, – пошукаю
Святого Микити!»

Найшла баба і Микиту …

Ой з-за гори, із-зі кручі
Та скриплять вози йдучи,
Попереду козаченько
Так вигукує, йдучи:
“Україно, Україно,
Моя рідна мати!
Чи ще довго над тобою
Будуть панувати?
Чи ще довго кривавицю…

“Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?”
– Ах, за мною
через став
Аж сто вовків гналось!
“Бог з тобою… Сто вовків!..
Та б село
почуло…”
– Та вірно …

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі…
Повій, вітре, з полуночі!..

Між ярами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині голубонька,
Голубонька — дівчинонька……

Ізійшлися пан з Іваном,
По світі мандрують…
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…

На кождому через плечі
Висить по торбині…
Лиш пан таки у чемерці,
Іван — у свитині…

Ідуть …

Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав:

“Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?”

“Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці)

Всередині, як ти, порожній він”,- сказав.…

«Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! —
Так панотець казав своїй дитині: —
Шануйсь, бо, далебі, колись
Тму, мну, здо, тло — спишу на спині!»
Хведько не вчивсь — і скоштовав…

“Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?

Хіба ж ти трясці захотів?

Що заманулося, чого ти не попросиш,

Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,—

Всього ти в кліточці по саме нельзя …

В ставочку Пліточка дрібненька
Знічев’я зуздріла на удці черв’яка,
І так була раденька!
І думка то була така,
Щоб нідвечірковать смачненької
Ну, дейко! до його швиденько!
То збоку ускубне,
То …

На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне;
Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
Хоч в око стрель тобі, так темно надворі.
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
І ледве, …

Йшов Лікар у село — селу на безголов’я,
А із села біжить, злякавшися, Здоров’я:
«Куди, Здоров’ячко? — пита він.— Як ся можеш?»
«Та цур тобі!.. я йду, куди ти не …

«На що, до халепи, той розум людям здався?» —

Раз Дурень здуру — бовть!.. Розумного питався.

«На те,— озвався сей,— коли кортить вже знать,

Щоб дурням на сей спрос цур …

Зелена Гусінь плаче тихо.
Невже у неї сталось лихо?
Летить назустріч їй Метелик,
В руках тримає свій портфелик:
– Оце так квіти! Ось так ліс!
А в чім причина ваших …

Мурашеня кричить з порогу:
– Послухайте, заради Бога!
Я найсильніший на Землі!
Таємна сила є в мені!
Загуглив і дізнався враз,
Що в цілих 50 аж раз
Більшу, ніж важить …