Байки Євгена Гребінки — Сторінка 2

У лісі хтось розклав Огонь.

Було то восени вже пізно;

Великий холод був, вітри шуміли [г]різно,

І била ожеледь, і сніг ішов либонь;

Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся,

Та, …

Минулися гречанії жнива;

Семен натяг кожух на плечі;

Тепло пройшло, дітвора лізе к печі.

Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава

Сніжечком біленьким припала.

Бідашний Степ став сумовать;

Пташки, що влітку …

Хто знає Оржицю? А нуте, обзивайтесь!

Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї!

Вона в Сулу тече у нашій стороні.

(Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.)

На річці тій жили батьки мої…

«Хто не вгадає? я?

Оце городять небилицю!

Щоб не пізнав я Солов’я,

Щоб не пізнав сю гарну птицю;

Як тілько оком наведу,

То і вгадаю, де співака», –

Так дядькові …

Ізліз мій дядько на дзвоницю

Та, знай, гука: «Оце кумедія яка!

Всі люде на землі, мов ті перепелиці:

Здається більший з них не більше п’ятака.

Гай, гай! Які ж вони …

Миряне, слухайте, щось маю вам сказать:

От сих різдвяних свят, на самої Меланки,

Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки,

Із школи поспішав до батька ночувать,

Щоб завтра по закону,…

Учора я дививсь, як хлопці
Гуляли на толоці:
Здається, крам там продавав один,
Другі в опуки тощо грали,
То в дучку булку заганяли,
А далі здумали скакати через тин.

Хлоп’ята …

«Мабуть, нема уже на світі правди!
Мабуть, вона уже за море утекла.
Чим я од Муцика поганший, справді?
А пані те щеня учора привезла,
Сьогодні вже йому і дзвоник почепили.…

На ставі пишно Лебедь плив,
А Гуси сірії край його поринали.
«Хіба оцей біляк вас з глузду звів? –
Один Гусак загомонів. –
Чого ви, братця, так баньки повитріщали?
Ми …