
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, …
Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?

Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, …

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не …

Я не бував за дальніми морями,
Чужих доріг ніколи не топтав —
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.
Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у …

Снігу, снігу сиплеться довкола.
І садів травнева білизна.
Тільки плаче на морозі гола
Під холодним вітром бузина.
Тільки діти витягли санчата
І, б’ючи підборами об сніг,
Мчать, веселі, весну зустрічати,…

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на …

Лесик, Толя й два Володі
Сумували на колоді.
Лесик скаржився: «Хлоп’ята
Страх як тяжко жить мені —
Слухай Маму, слухай тата,
Умивайся день при дні.
Ох, і тяжко жить мені!»…
Додавайте твори до своїх списків в один клік і діліться ними за посиланням.

Там, де гори і долини,
Де гуляє вітровій, –
Там цвіте краса-країна
З дивним ім’ям Сльозолий.
І колись в країні тій
Був на троні цар Плаксій.
Голова його – мов …
Василь Андрійович Симоненко — відомий український поет і журналіст. Він прожив лише 28 років, але залишив яскравий слід в українській літературі. У своїх творах він писав про Україну, любов до рідної землі, родину, добро і справедливість.
Дивіться також: Всі твори Василя Симоненка на Poems.com.ua
Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці на Полтавщині. Його дитинство припало на складні воєнні та повоєнні часи. Хлопчика виховували мама й дідусь.
Початкову освіту Василь здобував у рідному селі, а потім щодня ходив пішки до шкіл у сусідніх селах. У 1952 році він із золотою медаллю закінчив школу та вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка, де навчався на факультеті журналістики. Під час навчання він багато читав, писав вірші та захоплювався літературою.
Після закінчення університету Василь Симоненко переїхав до Черкас. Там він працював у газетах і продовжував писати вірші.
Симоненко належав до «шістдесятників» — покоління молодих митців, які відкрито виступали за правду, свободу та розвиток української культури. Його поезія вирізняється щирістю та зрозумілою мовою. Навіть коли поет писав про складні речі, у його віршах залишалося місце для надії та віри в людину.
Василь Симоненко писав не лише серйозні вірші для дорослих. Значне місце в його творчості займають цікаві та повчальні твори для дітей.
Однією з найвідоміших є казка «Цар Плаксій та Лоскотон». У ній сумному і жорстокому царю Плаксію протистоїть добрий дядько Лоскотон, який приносить людям сміх і радість. Казка протиставляє жорстокість і страх добру, свободі та радості.
Ще один відомий твір — «Подорож у країну Навпаки». Це весела історія, сповнена фантазії, гумору та незвичайних пригод.
Твори Симоненка для дітей читаються легко і захопливо, але водночас допомагають юним читачам замислитися над важливими речами: дружбою, справедливістю, добром і людяністю.
Серед найпопулярніших творів Василя Симоненка:
Життя поета обірвалося дуже рано через тяжку хворобу. Василя Симоненка не стало 14 грудня 1963 року.
Та попри таке коротке життя, він залишив великий творчий спадок — свої вірші та казки. Їх і сьогодні читають школярі й дорослі, а самого автора пам’ятають як одного з найяскравіших українських поетів.