Іронічні байки

Їжак Щура запрошує дружити:
— Переселяйсь до мене жити!
Поглянь, яка в садку краса!

— А є у вас пшінце і ковбаса?
Не визнає краси
Без ковбаси!

Рік написання: 1964…

Сумний, немов слабий гусак,
На березі лежав продраний Сак.
Працюючи в ставку на мулині,
Продрався об підводні пні.
Аж бачить:
Підсак у Рибака на плечах скаче.

— Ей, друже мій …

Після турботливого дня
З роботи віз тихенько торохтів.
Фарбована Люшня
На всіх вергає плями чорні:
— Пхе, Орчики! Пхе, Шворні!
Ні сили в вас, ні красоти…
От, Заколесник, хоч би …

Під небом місячним завмерла мла.
Північна тиша на село лягла.
Вітрець тихенький ледве дише
І Ворітьми, дрімаючи, колише.
Всі люди чесно сплять.
Ворота знехотя скриплять:
— Наш пан не любить …

Старенька Супниця, господарка стола,
Ганьбить барвисту Вазу почала:
— Пилюкою припала на поличці,
Боки чванливо вип’яла, стоїш;
Тобі хвала і честь висока сниться…
А користі від тебе? Ні на гріш!…

От видався деньок:
Десь взявся на шляху пеньок!
Хто їде,— вісь зламає,
Хто йде,— мороку іншу має…
Знялась на всю округу завірюха.
Гукають: — Обламать боки!
— Спалить! Давайте сірники! …

Щось довго Мурого удома не було.
Вернувсь — самі кістки та шкурка.
Шепталися сусідки — винна Мурка,
Ходив у гості на село.
Та пес Барбос рішуче проти:
— Учитися ходив, …

Буває, що із давньої безодні
Припале порохом, та не старе
(Воно за печінки бере)
Послужить нам сьогодні.
Тому не гріх, дивившись в майбуття,
Звертатись до минулого життя.

Колись давно я …

Сорока з Одудом жили у парі,
Їх спільний шлях важкий:
Хороші мирні пташечки,
А між собою вічно в сварі.

Сорока
— Сьогодні ми чудово стрінем ранок:
Вкраду курчатко на сніданок!…

Сумує Дятел на сухій вербі:
— Давно жовтіють вуха,
Вже в чуб закралась завірюха.
Пора гніздо робить собі,
Життя міняти холостяче…

Ворона-свашка кряче:
— Не гайсь
І до Сороки засилайсь!…

Бухгалтер Квочку запитав:
— Ти все сидиш? — і головою похитав.—
Сиди, дрімай, невизнана вдовиця,
Коли тобі приємне сниться!

— Кво-кво! — наїжилася птиця.—
Хто б говорив про сни,
Тобі …

— Невтішна спадщина, мов хмара, висне,
В болоті власності натура кисне;
Нам погляди старі отруюють буття.
Я — за нове і за стремління чисті,
За творчий рух, за помисли вогнисті,…

У хатнім затишку, в достатку, в тиші
Плодилися у нірках Миші,
В щілинах — Таргани.
Не гризлися вони,
А, навпаки,
Клялися: «Дружба наша на віки!»

Та раптом Миші восени
Помітили, …

Конята з досвіту робили в лісі,
Підвечір до села ідуть на відпочин.
— Чіпляйся за хвоста, як хочеш мати чин! —
Гукнув Реп’ях, що виріс на узліссі. —
За кіньми …

На хаті Ластівка весела щебетала
І неба синь уважно оглядала —
Чи ворог звідки не шугне.
А Горобець бадьорий на току
Видзьобував пшінце смачне,
Розмову вів з Курчатками таку:

— …

Господарюючи в садку,
Прийшлося Їжаку
Зазнать мороки.
Від кого ж? Від Сороки!

— В садку я стала ревізором.
У тебе, бачу, всюди нелади,
Червивляться плоди,
Гризуть дерева короїди хором.
Тепер …

Прийшлось Хомі в чуже село іти:
Старенька тіточка подякувала богу.
Погорювать не можна — не піти,
В далеку путь-дорогу
Небіжку провести, —
Такий ізвік-віків порядок.

Та й інше там цікавило …

Про Лиса — мудрого керівника —
По всій окрузі слава пролетіла:
Знавець життя! Мастак до діла!
У кожній справі відповідь швидка:
Раз-два!
І рішення готове. Мудра голова!..

Секрет начальницької слави…

Осел призначення дістав
На вищу керівну посаду.
Усі сміялись до упаду,
А слухались, бо владу мав…

Недовго щастячко цвіло, —
Аплодувало все село:
Осел почав геть вибиратись!

Ах, жаль: мене …

Прип’явши до хвоста корові сосунка,
Омелько Черевко з базару вів корову.
Мале теля усю дорогу
У мами клянчить молока.
— Ат, одчепись! — одрізала зла мати. —
Голодна я весь …